Як російські бойовики зі Слов’янська перебралися до Криму

-

Читайте также

Морська піхота ЗСУ отримає сучасні цифрові засоби зв’язку виробництва США

Наступного року усі бригади й окремі батальйони морської піхоти на 100% укомплектують цифровими засобами зв'язку виробництва американської компанії L3Harris...

Выборы президента Беларуси: есть данные официального экзитпола

По результатам национального экзитпола, победу на президентских выборах в Беларуси одержал действующий президент Александр Лукашенко. У Лукашенко 79,7 процента голосов,...

Поліція знешкодила вибуховий пристрій, закладений у центральному районі Києва: подробиці  

У Києві на Печерську правоохоронці знешкодили вибуховий пристрій. Внаслідок події ніхто не постраждав. На місці працюють працівники слідчо-оперативної служби,...

Журналісти з’ясували імена підтримуваних Росією бойовиків, які в 2014 році влаштовували позасудові розстріли українців на окупованій частині Донбасу, допомагаючи проводити «трибунали» Ігорю Гіркіну («Стрєлкову»). З дев’яти осіб вдалося ідентифікувати сімох. Виявилося, що частина з них брали активну участь в анексії Криму, а деякі інші переїхали до Криму після війни на Донбасі, інформують Крим.Реалії.

Журналіст російської редакції Радіо Свобода, співавтор розслідування «Кати Слов’янська» Марк Крутов розповів про тих, хто після російської анексії Криму вирушив у Слов’янськ.

– В першу чергу, це сам Ігор Гіркін, чия роль у захопленні Росією Криму добре відома: 18 березня 2014 року підрозділ під його командуванням штурмував фотограмметричний центр у Сімферополі. Друга людина в нашому розслідуванні –​ Віктор Аносов з позивним «Ніс». Він був одним з командирів так званих «загонів самооборони Криму». Він жив і зараз живе на півострові, сам говорив, що у нього є будівельний бізнес. Ми з’ясували, що зараз Аносов володіє невеликою броварнею в Сімферополі. Ще одна людина, яка ставила підписи під вироками так званого «військово-польового суду» Гіркіна –​ Сергій Трифонов, позивний «Трифон». В інтерв’ю він зізнавався, що був частиною «самооборони Криму» в 2014 році і брав участь у захопленні сімферопольського аеропорту, щоб не допустити приземлення літака з українськими військовими.

Марк Крутов окремо виділяє кримчанина Сергія Здрилюка з позивним «Абвер», який до анексії працював у Службі безпеки України.

–​ ФСБ завербувала його в Криму. Як і Трифонов, Здрилюк був у складі сил так званої «самооборони» і сприяв захопленню півострова Росією, а потім приєднався до Гіркіна, який прямував до Слов’янська. Зараз Здрилюк знову живе в Сімферополі і в 2019 році навіть балотувався до російського парламенту Криму від комуністичної партії. На півострові, імовірно, перебуває і В’ячеслав Апраксімов з позивним «Балу», який був суддею цих «трибуналів» у Слов’янську. Зокрема, саме він засудив жителя Слов’янська Олексія Пічка до розстрілу за крадіжку. Нам вдалося знайти фото від 2015 року, де Апраксімов зображений у сімферопольському готелі «Москва» на зустрічі членів так званої «самооборони Криму» разом із Сергієм Аксеновим.

На думку Марка Крутова, анексований Росією Крим став притулком для багатьох сепаратистів зі сходу України, оскільки, по-перше, умови життя на півострові кращі, ніж на зруйнованому Донбасі, по-друге, там вони виявилися поза досяжністю українських правоохоронних органів і спецслужб. Журналіст Російської служби Радіо Свобода наголошує, що, незважаючи на низку інформаційних запитів з боку авторів розслідування, його фігуранти не надали свою позицію або версію подій.

Водночас в інтерв’ю українському журналісту Дмитру Гордону раніше цього року один із фігурантів згаданого розслідування Ігор Гіркін підтвердив, що щонайменше кількох людей на Донбасі бойовики вбили за його наказом.

У березні, в день початку суду у справі про рейс MH17, який був збитий над Донбасом 17 липня 2014 року, Радіо Свобода випустило фільм під назвою «Фігуранти справи МН17: навколосвітня подорож замість лави підсудних». Один з них –​ росіянин Сергій Дубинський з позивним «Хмурий», який у липні 2014 року очолював так зване «головне розвідувальне управління» угруповання «ДНР», повністю або частково підконтрольне російському ГРУ. За даними незалежних розслідувачів з Bellingcat, вранці 18 липня 2014 року, тобто наступного дня після падіння літака, він розмовляв з Ігорем Гіркіним і обговорював евакуацію ракетної установки «Бук», з якої був, імовірно, збитий «Боїнг», назад до Росії. Журналіст Української редакції Радіо Свобода Левко Стек пояснює, яким чином тут виявився кримський слід.

– У публічному доступі є відео із Сергієм Дубинським, який відпочиває в Севастополі на борту яхти. Туди він приїхав до свого давнього товариша Ігоря Безлера –​ схоже, саме він зараз володіє цим судном. І ось вони відпочивають там і згадують старі часи на Донбасі. Дубинський залишив регіон ще в 2015 році, де до того курирував створення ГРУ угруповання «ДНР». Потім він перебрався до Ростовської області –​ у нього там є будинок в селі Великий Лог. Ми їздили до Дубинського через кілька років після катастрофи MH17, і тодішні його відповіді не відрізняються від того, що він сказав тепер. Він усіляко заперечує свою причетність до загибелі малайзійського «Боїнга», а також причетність бойовиків у цілому. Щоправда, міжнародна слідча група назвала Дубинського одним з чотирьох обвинувачених у цій справі.

За словами Стека, окупований Крим став для людей на кшталт Сергія Дубинського одним з небагатьох місць у світі, де вони можуть відчувати себе у відносній безпеці.

Там вони не те, що не ховаються –​ я навіть більше скажу, всіляко демонструють свою свободу і безкарність. Вони навіть будують ефемерні плани здійснити кругосвітню подорож на цій яхті. До речі, на її борту на тому відео ми побачили ще одного кримчанина –​ Вадима Погодіна. Українські правоохоронні органи заочно засудили його до довічного ув’язнення. За версією слідства, з якою погодився суд, Погодін у 2014 році керував незаконним збройним формуванням на Донбасі під назвою «Керч» і разом зі своїми соратниками розстріляв 16-річного українського школяра Степана Чубенка. Це досить гучна історія.

Наприкінці липня 2014 року школяр Степан Чубенко повертався з Києва до Краматорська проїздом через Донецьк. Як вважає українське слідство, бойовики на чолі з Вадимом Погодіним зупинили підлітка на блокпосту біля села Моспине, в рюкзаку знайшли стрічку з кольорами українського прапора. Потім Чубенка катували і застрелили. У листопаді 2017 року суд Торецька в Донецькій області визнав винними у вбивстві Степана Чубенка трьох людей –​ проросійських бойовиків Юрія Москальова, Максима Сухомлинова і Вадима Погодіна –​ і засудив їх до довічного ув’язнення заочно. Погодіна затримали в Криму за рішенням підконтрольного Росії Ялтинського суду на підставі запиту українського бюро Інтерполу, проте влітку 2017 року випустили із СІЗО Сімферополя. Генпрокуратура України заявляла, що готова екстрадувати Погодіна з анексованого Криму, однак цього не сталося. Сам він публічно заперечував свою провину.

Тим часом журналісти Крим.Реалії звернули увагу на те, що Вадим Погодін у грудні 2019 року з’явився в сюжетах севастопольських телеканалів. Він представлявся як заступник директора підрядної організації «МСК», яка провела капітальний ремонт житлового будинку на вулиці Совєтській. На початку 2020 року його підписали в ЗМІ вже як заступника керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Технології реставрації» –​ воно проводило реставраційні роботи на вулиці Велика Морська. У червні редакції Крим.Реалії вдалося зв’язатися з ним телефоном, і Погодін знову відкинув звинувачення у вбивстві Чубенка. Детальніше про цю історію можна почитати в нашому матеріалі.

Заступник начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Кирило Копійка нарікає на те, що кримінальне переслідування підозрюваних, які ховаються в Криму, ускладнене через спеціальні процедури.

– У таких ситуаціях ми звертаємося до суду з клопотаннями про проведення спеціального досудового розслідування за відсутності обвинуваченого, його завершення й отримання законного вироку. Крім того, ми надсилаємо інформацію про статус таких осіб в Інтерпол, і робимо зусилля для того, щоб оголосити їх не тільки у всеукраїнський, а й у міжнародний розшук. Наприклад, ми застосували такий механізм щодо суддів незаконно створеного Росією «Верховного суду Республіки Крим», які порушили право фігуранта так званої «справи 26 лютого» Ахтема Чийгоза на справедливий суд. Під час досудового розслідування ми встановили, що ці особи продовжують перебувати на тимчасово окупованій території та обіймати свої посади, здійснюючи правосуддя від імені Росії. Ми повідомили про це в Інтерпол і оголосили їх у міжнародний розшук.

Російський юрист-міжнародник, експерт Дому вільної Росії в Києві Володимир Жбанков вказує ще на два шляхи притягнення до відповідальності підозрюваних у воєнних злочинах, крім міжнародного розшуку.

– Є резолюція Генеральної асамблеї ООН ще 1973 року, яка встановлює базові принципи міжнародного співробітництва в сфері видачі осіб, причетних до злочинів проти людства. Серед іншого цей документ встановлює, що подібні злочини не мають терміну давності, і таким чином кампанію з притягнення до відповідальності можна вести необмежено довгий час. Крім того, на такого роду злочинах спеціалізується Міжнародний кримінальний суд, але тут є труднощі в тому, що ні Росія, ні Україна не ратифікували його статут. Якби це сталося, суд міг би зайнятися цими справами ще багато років тому, а зараз процедура досить складна. Взагалі Міжнародний кримінальний суд може займатися цими злочинами, і його прокурор зараз саме це і робить.

Володимир Жбанков вважає, що російська влада може відреагувати на всі запити українських правоохоронних органів, тільки якщо на те буде політична воля керівництва країни. Водночас, коли мова йде про видачу деяких осіб з території окупованого Криму, взаємодія двох країн ускладнена, оскільки українські державні структури не можуть дозволити собі безпосередньо звертатися до створених на півострові російських відомств –​ це означало б непряме визнання анексії півострова.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

В столице Ливана возобновились протесты, ситуация накалилась. ВИДЕО

В Бейруте возобновились столкновения демонстрантов с полицией, протестующие вновь пытаются захватить административные здания. По сообщению ливанского Национального информационного агентства, демонстранты...

В Беларуси после выборов начались протесты, их разгоняют силой. ВИДЕО

В день выборов президента в Беларуси начались массовые протесты. Правоохранители задерживают протестующих, некоторые медиа блокируют на территории страны. По информации "Радио Свобода", в Минске у...

США прекращают размещение морпехов в Норвегии, известна причина

Соединенные Штаты прекращают ротационное развертывание около семисот американских морпехов в Норвегии, переходя к более коротким периодическим развертываниям и сосредоточившись на учениях с американским флотом. Об...