Суд у Гаазі розпочав розгляд справи про збитий на Донбасом «Боїнг» по суті

-

Читайте также

У понеділок, 7 червня, суд у Гаазі розпочав розгляд справи по суті про збитий над Донбасом у 2014 році малайзійський Boeing, що виконував рейс MH17, інформує DW.

Уже минуло майже сім років після катастрофи над Донбасом пасажирського літака «Малайзійських авіаліній». У Нідерландах 7 червня 2021 року розпочався новий етап кримінального процесу щодо ймовірних винуватців злочину — розгляд справи MH17 по суті. На засіданні в понеділок йшлося про обговорення процесуальних питань. У вівторок, 8 червня, в суді будуть представлені матеріали справи, пов’язані з питаннями, чи був літак збитий ракетою ЗРК «Бук» і чи була ракета запущена з поля в районі села Первомайське, підконтрольного «ДНР». Сам судовий процес розпочався 9 березня 2020 року з обговорення попередніх питань.

Катастрофа Boeing 777 малайзійської авіакомпанії сталася 17 липня 2014 року в 16.20 за місцевим часом. Пасажирський лайнер, що здійснював рейс MH17 з Амстердама до Куала-Лумпур, вразила військова ракета. Ніхто з 298 людей на борту літака не вижив.

Суд у Гаазі? Так, але це не суд ООН, його заблокувала Росія
Хоча судовий процес розглядає суд Гааги, його не слід плутати з Міжнародним судом ООН. Кілька країн, чиї громадяни загинули в результаті трагедії, справді вимагали призначити міжнародний трибунал у справі про катастрофу MH17. Росія заблокувала цю ініціативу в Раді Безпеки ООН, скориставшись своїм правом вето. Тоді влада Нідерландів запропонувала провести процес за своїм національним законодавством. Такий вибір зробили, тому що дві третини (193) з 298 пасажирів збитого літака були громадянами цієї країни, а також тому що міжнародне слідство велося під керівництвом нідерландських поліції та прокуратури.

Окружний суд Гааги проводить свої засідання не в місцевому Палаці правосуддя, а в більшому юридичному комплексі, розташованому в аеропорту Схіпхол під Амстердамом, звідки вилітав малайзійський «Боїнг». Слухання формально вважаються відкритими, але, по-перше, всі охочі фізично не змогли б потрапити до залу судових засідань. По-друге, додаткові обмеження були введені через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19. Однак можливість стежити за процесом є у кожного охочого: всі засідання транслюють у прямому ефірі в інтернеті нідерландською та англійською мовами.

Хто збив MH17: результати розслідування
Досі ніхто не взяв на себе відповідальність за катастрофу Boeing 777 на сході України. Після трагедії п’ять країн — Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди і Україна — створили спільну Міжнародну слідчу групу (JIT). Експерти JIT дійшли висновку, що цивільний літак у небі над Донбасом 17 липня 2014 року збила військова ракета серії 9М38, випущена з зенітно-ракетного комплексу «Бук», а ЗРК перебував на території, підконтрольній проросійським сепаратистам. Слідчі впевнені, що «Бук» потрапив на українську територію зі 53-ої бригади ППО РФ під Курськом, а незабаром після трагедії його транспортували назад через кордон на територію РФ.

«У нас достатньо свідчень того, що Росія причетна до краху «Боїнга», — заявив улітку 2019 року провідний координатор JIT, експрокурор Нідерландів Фред Вестербеке. Слідчі стверджують, що мають вагомі докази для подібних висновків: свідчення, залишки лайнера й ракети, що його вразила, з унікальним серійним номером, дані супутників і радарів, а також фото- та відеозйомки того, як транспортували «Бук» до місця пострілу й назад. Крім того, слідчі опублікували низку перехоплених телефонних переговорів між підозрюваними в причетності до катастрофи MH17. Загалом кримінальна справа має зараз уже 65 тисяч сторінок, зауважив на засіданні 7 червня 2021 року головуючий суддя Хендрік Стінхейс.

Лава підсудних стоїть порожньою, але в справі є четверо обвинувачених — троє з них — росіяни: колишній «міністр оборони» самопроголошеної «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал-майор Сергій Дубинський (на прізвисько Похмурий), полковник Олег Пулатов (Гюрза) і громадянин України Леонід Харченко (Крот). Гіркін — тому що на той момент обіймав найголовнішу військову посаду в самопроголошеній «ДНР», Дубинський був його заступником, Пулатов — заступником Дубинського, а Харченко — тому що підчинявся Дубинському.

Згідно з висновками слідства, Гіркін і троє інших сприяли прибуттю військової техніки з РФ і координували дії ЗРК, зігравши таким чином «ключову роль у вбивстві 298 осіб». Закони Нідерландів дозволяють притягнути до відповідальності названих підозрюваних, хоча «самі вони не натискали на кнопку (пуску ракети ЗРК «Бук». — Ред.)», пояснив глава національної поліції та один з керівників JIT Вільберто Пауліссен. Очікування, що обвинувачення можуть бути пред’явлені комусь із військовослужбовців 53-ої бригади ППО РФ, які, ймовірно, керували «Буком», досі не виправдалися. За даними слідства, на «українському» завданні було четверо членів екіпажу. Відповідаючи на запитання DW, Вестербеке раніше визнав, що «проти цих людей немає достатніх доказів» для надання їх суду.

Те, що хтось з підозрюваних з’явиться на суді, вважається вкрай малоймовірним. Єдиний зі звинувачених, хто погодився співпрацювати з судом, — Олег Пулатов, його інтереси в суді представляють нідерландські адвокати. Суд вже вислухав його свідчення.

З політичної точки зору примітно, що серед фігурантів справи є, наприклад, Владислав Сурков — колишній радник президента Володимира Путіна. Суркова вважали відповідальним у Кремлі за «український напрямок». Слідчі JIT раніше опублікували перехоплені телефонні розмови за участю Суркова, зокрема, його розмови влітку 2014 року з тодішнім прем’єр-міністром «ДНР» Олександром Бородаєм.

Як змінювалася позиція Росії в справі MH17
Підозра в причетності РФ до катастрофи з’явилася в перші ж години після того, як сепаратисти заявили про «успіх», помилково вважаючи, що внаслідок пуску ракети був збитий український військовий або військово-транспортний літак. Виступаючи наступного дня після трагедії, Володимир Путін поклав провину за подію на Україну.

І хоча Росія завжди заперечувала причетність до трагедії MH17, позиція Кремля та його інформаційна політика змінювалися впродовж останніх років. Зокрема, в перші місяці російські державні ЗМІ поширювали «альтернативні» версії трагедії, які пізніше виявилися необґрунтованими. Так, у листопаді 2014 року російський Перший канал показав «сенсаційний» знімок винищувача в районі MH17. Але поблизу не було повітряних суден, здатних збити «Боїнг», що однозначно показали дані радарів. В інтерв’ю журналу The New Yorker в кінці 2019 року керівник російського телеканалу «Первый канал» Костянтин Ернст визнав «помилку».

Пізніше версію JIT про причетність Росії до катастрофи спростовувало міністерство оборони РФ, посилаючись на дослідження, проведені російським оборонним концерном «Алмаз-Антей». Російські експерти стверджують, що в рамках власного експерименту «обстріляли» корпус літака «Іл-86» ракетами з установки «Бук» і дійшли висновку, що ракета, яка знищила влітку 2014 року пасажирський лайнер у небі над Донбасом, була запущена з території, яка перебувала під контролем українських військових. Висновки слідчих JIT Росія офіційно не визнає. У жовтні 2020 року Москва вийшла з тристоронніх консультацій з Австралією та Нідерландами з питань, пов’язаних зі знищенням MH17 у небі над Донбасом, пославшись на те, що Нідерланди подали позов проти РФ до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Катастрофа MH17: суди не тільки в Гаазі
Судовий процес у Схіпхолі — найбільший, але не єдиний у справі про катастрофу Boeing «Малайзійських авіаліній». Крім скарги Нідерландів, в ЄСПЛ розглядаються ще дві скарги: «Айлей та інші проти Росії», а також «Енглін та інші проти Росії». Колективні позови подані від імені 380 родичів жертв катастрофи MH17. Позивачі з Німеччини, Австралії, Нідерландів, США та інших країн звинувачують Росію в порушенні права жертв на життя, а також у тому, що російська влада зробила недостатньо для того, щоб розслідувати обставини злочину.

Головним адвокатом в одній зі скарг є американський адвокат Джеррі Скіннер. Він став відомим після того, коли зумів домогтися компенсацій для жертв вибуху Boeing-747 над Локербі. Терміни виголошення вердикту в ЄСПЛ не називають. Також у ЄСПЛ розглядається позов проти України, поданий чотирма сім’ями родичів загиблих внаслідок катастрофи малайзійського Boeing. Позивачі звинувачують Київ у тому, що влада країни не зробила все необхідне для захисту пасажирів, наприклад, не закрила повністю повітряний простір над територією конфлікту. В день трагедії з боку української влади діяло обмеження на польоти в повітряному просторі нижче 8000 метрів. Як з’ясувалося пізніше, Росія в односторонньому порядку підняла обмеження до 16 кілометрів — лише за кілька годин до того, як у небі був збитий малайзійський Boeing. Ця висота відповідає дальності польоту ракет ЗРК «Бук».

Нагадаємо, як повідомляла група «ІС», в суді у справі MH17 опубліковані раніше невідомі переговори терористів.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

В ООН предупредили о следующей пандемии, против которой нет вакцины

Если страны не примут срочных мер по управлению водными и земельными ресурсами и борьбе с чрезвычайной ситуацией с климатом,...