Ескалація на кордонах України: підсумки тижня перемовин Заходу з Росією

-

Читайте также

«Вкрай поляризована безпекова ситуація», ескалація, яка «викликає серйозне занепокоєння», і «найбільший за останні 30 років» ризик війни в Європі. Ось найпоказовіші заяви із засідання постійної ради ОБСЄ у Відні. Ця зустріч завершила непростий тиждень перемовин, присвячених Росії, її армії на кордоні з Україною та вимогам Москви до НАТО не розширюватися на схід, йдеться у матеріалі «Бі-Бі-Сі Україна».

У зустрічі взяли участь усі 57 країн-членів ОБСЄ на рівні послів. І вперше на переговорах про Україну був присутній її представник.

Головував міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау. На підсумковій пресконференції Рау визнав, що про прорив говорити важко, а на самому початку зустрічі озвучив грізний прогноз: Європейський регіон перебуває ближче до війни, ніж будь-коли за останні 30 років.

Генеральна секретарка ОБСЄ Гельґа Шмід підсумувала ситуацію так: «Зараз ми стикнулися з дуже непередбачуваною поляризованою безпековою ситуацією та напругою, яка зростає в Європі, а взаємна безпека — на дуже низькому рівні».

Почався тиждень із американо-російської зустрічі у Женеві, потім у Брюсселі відбулася рада Росія-НАТО. Із підсумкових заяв після усіх трьох зустрічей стало зрозуміло — досягти суттєвого прогресу перемовникам не вдалося.

Ситуація навколо України загострилась восени 20121 року, коли Захід заговорив про можливий повномасштабний наступ військ Росії на Україну. Ця тема раніше стала темою двох розмов президентів США та Росії наприкінці року.

Перша в цьому раунді перемовин зустріч відбулася в Женеві у понеділок, 10 січня. У ній взяли участь представники США та Росії. Переговори тривали майже вісім годин і проходили за зачиненими дверима. Основний їхній підсумок можна передати заявою заступника голови російського МЗС Сергія Рябкова: головні питання залишаються у підвішеному стані, Москва не побачила у Вашингтона розуміння «імперативності їх вирішення в ключі, що влаштовує нас». Водночас Рябков повторив те, що російські представники говорили й раніше: нападати на Україну Москва не планує.

З боку США також пролунали досить ненові заяви: Вашингтон не дозволить закрити двері в НАТО для будь-якої країни. Про це сказала очільниця американської делегації Венді Шерман. Наступного дня цю ж позицію повторив і очільник НАТО Єнс Столтенберг.

Друга зустріч відбулась у середу, 12 січня, в Брюсселі. Це було засідання ради Росія-НАТО, яке провели вперше з 2019 року. Власне те, що НАТО і Росія почали розмовляти напряму й домовились далі продовжувати переговори, і стало одним з головних підсумків зустрічі.

За підсумками Венді Шерман зробила хоч і не нові, але досить прямолінійні заяви: якщо Росія вторгнеться в Україну, то Захід відреагує жорстко, і ця відповідь буде набагато рішучішою, ніж у 2014 році. Жодного відкату безпекової ситуації в Європі до 1997 року, як хоче Росія, не може бути, додала вона. Росія ж у свою чергу заявила про «велику кількість розходжень із фундаментальних питань».

Із зустрічей у Женеві, Брюсселі та Відні зрозуміло, що Росія не отримає того, чого намагалася досягти формально. А саме — юридичних гарантій, в яких би була прописана відмова приймати Україну в НАТО.

Втім, фактична мета Росії могла бути зовсім іншою. Наприклад, повернути питання членства України в НАТО у великий міжнародний порядок денний і ще раз голосно заявити про свої «червоні лінії». І цього результату, безумовно, Москва досягла.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу

загрузка...

Свежее

Депутат-единорос Вассерман в Госдуме РФ заявил, что украинской нации не существует. ВИДЕО

Депутат Госдумы РФ от «Единой России» Анатолий Вассерман, не так давно сбежавший из Украины в Россию и скоропостижно получивший...