Як Сили спеціальних операцій наближують Україну до НАТО

-

Читайте также

6 грудня Збройні Сили України святкуватимуть свою тридцяту річницю. Відзначатимуть в бойовому стані, що триває вже майже вісім років, у реформах практично по всіх напрямках і – з новим цивільним міністром оборони.

Про це пишуть «Вікна Одеса».

Стримувати російську збройну агресію й одночасно впроваджувати євроатлантичні стандарти та принципи – виклик з непростих для армії. Як це вдається на прикладі наймолодшої складової ЗСУ, еліти українського війська – Сил спецоперацій?

Одну з перших робочих поїздок у якості міністра оборони України призначений на цю посаду 4 листопада Олексій Резніков здійснив у Миколаївську область. Разом із головнокомандувачем Збройних Сил генерал-лейтенантом Валерієм Залужним він відвідав підрозділи Військово-морських сил, а також дислокований в Очакові 73-й Морський центр спеціального призначення.

Зі створенням у ЗСУ окремого роду сил – Сил спеціальних операцій (це сталося в 2016-му, – ред.), українські «морські котики» стали замість ВМС підпорядковуватися ССО. І саме оператори-розвідники цього центру влітку цьогоріч взяли участь у одному з найбільш видовищних епізодів багатонаціональних військових навчань серії «Сі Бриз». Спільно з американськими спецпризначенцями вони десантувалися з «гібридних пташок» – конвертопланів «OSPREY» в районі Кінбурнської коси в Чорному морі. Висота – близько чотирьох кілометрів. Потім ще десять кілометрів групи пройшли на парашутах, вдало діставшись визначеного пункту в глибокому тилу умовного противника.

Відомство – оборонне, його глава – цивільний

Працюючи на попередній посаді, віцепрем’єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також у складі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України Олексій Резніков зазвичай носив стильні піджаки з незмінною хустинкою в кишені. У поїздку до підрозділів ЗСУ чи не вперше вдягнув більш відповідну ситуації та нинішній посаді фліску-хакі.

«Міністр оборони не повинен вчити армію воювати, розказувати, як їм обороняти державу. Вони це знають. Міністр оборони має бути їхнім адвокатом, дипломатом, комунікатором із парламентом і суспільством», – так Олексій Резніков відповідає на закиди про «міністра оборони без військової освіти». Юрист за дипломом і професійним досвідом, він у виступах згадує про усталену практику держав НАТО, де міністерства оборони очолюють цивільні.

На думку українського військового експерта заступника директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайла Самуся, зміна очільника Міноборони аж ніяк не вплине на стратегічні завдання. Пріоритетами залишаються ситуація на Сході України, реформи у відомстві, зокрема, подальше розділення функціоналу між міністерством і Генеральним штабом ЗСУ, а також євроатлантична інтеграція.

Вочевидь, тут на порядок денний вкотре виходять «стандарти НАТО». Про них в Україні останніми роками мовиться чимало, проте лише в 2019 році Верховна Рада ухвалила закон, де чітко прописано такі визначення як «військова стандартизація», «військовий стандарт», «стандарт НАТО і стандарт у сфері оборони держави-члена НАТО». Документ доповнив Закон «Про оборону».

Як натівську J-структуру впроваджують в ЗСУ

Підходячи до стандартів НАТО через суто військовий вимір – без політичного контексту, це передусім набір нормативних документів. Угоди та рекомендації зі стандартизації, настанови з впровадження, каталоги, довідники, тренувальні матеріали тощо, які призначені для безпосереднього застосування органами військового управління держав-учасниць Північноатлантичного альянсу. Наприклад, так звана J-структура штабів – типова та обов’язкова у арміях держав НАТО та підрозділах тих країн, які беруть участь у військових операціях Північноатлантичного альянсу.

В родах/видах сил органи військового управління взаємодіють з партнерами за відповідними номерами J: J-1 – питання персоналу, J-2 – розвідка, J-3 – оперативна діяльність, J-4 – логістика, J-5 – оборонне планування, J-6 – зв’язок та інформаційні системи, J-7 – підготовка військ, J-8 – ресурси і фінанси, J-9 – цивільно-військове співробітництво. Таким чином взаємодія відбувається в тому числі в горизонтальній площині. Наприклад, офіцери логістики (J-4) доводять необхідну інформацію не тільки своїм вищим командирам, а й відповідним структурам партнерів. Подібна комунікація показує ефективність не тільки під час спільних операцій, а й на міжнародних військових навчаннях.

Адже ще недавно вітчизняні військові підходи відрізнялись від натівських навіть у дрібницях, скажімо, нанесенням на карти позначок. В українській армії власні сили позначали червоним кольором (спадок від радянської армії!), сили противника – синім. У підрозділах НАТО все навпаки, свої – це «сині». Одними із перших у ЗСУ J-структуру розбудували Сили спеціальних операцій України. На цікавому факті зауважує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив – Південь» Олександр Коваленко. «Серед країн колишнього СРСР, – каже він, – Україна була другою після Російської Федерації за кількістю підрозділів спецпризначення.

Тому сьогодні ми маємо унікальну можливість скомбінувати неабиякий власний досвід підготовки військовослужбовців цього роду сил із досвідом західного зразка, та ба більше застосовувати це в реальних бойових умовах».

Про Q-Course як селекцію та рух опору як складову національного спротиву

Взагалі ССО від самого початку створювалися багато в чому вже відповідно до нормативів, усталених у відповідних підрозділах SOF (Special Operations Forces) НАТО. Розбудова роду сил триває за активної підтримки партнерів по Альянсу – підтримки інструкторської, матеріально-технічної. Про країни, що докладають зусиль для українських Сил спецоперацій, нагадують у тому числі їхні державні прапори на території навчально-тренувального центру на Житомирщині. Іноземний досвід повністю не копіювали (за наших умов це й неможливо), втім наша структура вважається дуже схожою до Сил спеціальних операцій країн Балтії та Польщі.

При тому, що офіційною датою народження ССО України вважається 29 липня 2016-го, підготовка бійців майбутнього окремого роду сил розпочалася раніше. В розпал гарячої фази Антитерористичної операції наприкінці 2015 року на базі 8-го полку спецпризначення в Хмельницькій області пройшов перший кваліфікаційний курс. За основу підготовки було взято так званий Q-Course, що його претенденти на вступ до спецназу США проходять на базі в Форт-Бреґ (Північна Кароліна) протягом півстоліття. Дійшов до кінця, отримавши зелений берет на підтвердження закінчення американського курсу, один із командирів навчально-тренувального центру в Житомирській області (через специфіку служби в ССО зберігаємо конфіденційність щодо імен та військових звань, – ред.).

Останнім часом американський курс зазнав змін у підготовці операторів – саме так підрозділи SOF по всьому світу, і в Україні в тому числі, йменують своїх бійців. Річ не стільки в оптимізації терміну підготовки кандидатів у «зелені берети» до 12 місяців (наш кваліфікаційний курс триває сім, – ред.), а й у тім, що навчальні програми узгоджуються з курсами інформаційно-психологічних спецоперацій (ІПСО) з акцентом на використання руху опору для протидії супротивникові. В Україні з ухваленням влітку цьогоріч Закону «Про основи національного спротиву» Сили спеціальних операцій ЗСУ стали родом сил, відповідальним за підготовку та організацію на тимчасово окупованих територіях Руху опору.

Звісно, це не означає, що від початку російсько-української війни на ТОТ нічого не проводилось за участі військовослужбовців ССО – але будь-яка інформація про подібні операції ще довго залишиться закритою для загалу. В тексті Закону «Про основи національного спротиву» пояснюється, що рух опору складається з партизанських сил, підпілля, а також «допоміжних сил, які спеціалізуються на ненасильницькому опорі, але не обмежуються ним». Разом із територіальною обороною рух опору є однією зі складових національного спротиву. Попри певні відмінності, головною ціллю Q-Course в США, Україні та інших державах, що мають SOF, є селекція. Тобто ретельний відбір тих, хто в подальшому виконуватиме військові завдання в нешаблонні способи – саме цього вимагає гібридність сучасних військових конфліктів. Не більше 10% від початкової кількості кандидатів проходять селекцію як відбірковий етап курсу, щоб після нього розпочати службу в підрозділах Сил спеціальних операцій.

Також серед перших у Збройних Силах України Сили спецоперацій розпрощалися з радянськими зразками снайперської зброї, перейшовши на вітчизняні гвинтівки, і – завершили реформу сержантського корпусу. В арміях країн НАТО функції розділені таким чином, що офіцер планує та організовує дії, водночас сержант ухвалює рішення, в який спосіб підрозділ виконуватиме завдання. Сержанти є значущим ланцюжком між командиром і особовим складом. У тому ж навчально-тренувальному центрі на Житомирщині під час його формування понад 60 офіцерських посад інструкторів було замінено на сержантські.

Напередодні Дня сержанта ЗСУ (відзначається від 2019 року 18 листопада, – ред.) Головнокомандувач Збройних сил генерал-лейтенант Валерій Залужний повідомив про вихід на завершальний етап формування структури професійного сержантського корпусу та впровадження нових військових звань сержантського і старшинського складу. А кілька місяців тому головному сержанту ЗСУ Олександру Косинському першому було присвоєне звання вищого сержантського складу «головний майстер-сержант».

Що таке Сили швидкого реагування НАТО і як до них залучається Україна

На Празькому саміті НАТО в листопаді 2002 року було ухвалено рішення про створення Сил швидкого реагування Альянсу – NATO Response Force (NRF). Точніше, йшлося про реорганізацію багатонаціонального мобільного угрупування Командування ОЗС НАТО у Європі (Allied Command Europe Mobile Forces), що проіснувало з 1960 року та неофіційно йменувалося «пожежною командою НАТО».

До сухопутної та повітряної компонент, що були в складі AMF, у NATO Response Force додалися військово-морська та сили спеціальних операцій. Особовий склад NRF перебуває в своїх пунктах постійної дислокації в повній бойовій готовності реагувати на загрози на землі, в морі, у небі. У 2014 році для відповіді на зміни в середовищі безпеки та для зміцнення колективної оборони Альянсу в NRF створили передовий підрозділ – спільну оперативну групу дуже високої готовності (VJTF). В серпні цьогоріч, коли владу в Афганістані захопив Талібан, частини VJTFП залучалися до евакуації афганців із Кабулу.

Про це пише щомісячний онлайн-журнал NATO Review, що видається під егідою Генерального секретаря. Також видання наводить слова генсека НАТО Єнса Столтенберга. «В Європі нам потрібна більш висока боєздатність сил, доступних для різних місій та операцій. Нині ми потроїли Сили реагування НАТО до понад 40 тис. військовослужбовців, маємо боєздатні групи в країнах Балтії», – зазначив Столтенберг на брифінгу за підсумками зустрічі міністрів оборони держав Альянсу в Брюсселі в цьому жовтні. Підрозділ українських Сил спеціальних операцій у 2020-2021 рр. перебуває на бойовому чергуванні в складі NATO Response Force, входячи до контингенту Польщі. Це перший випадок, коли тактична група SOF від держави, що не є членом Північноатлантичного альянсу, оцінена як «боєготова» та інтегрована до NRF.

Цього року необхідні етапи оцінювання завершила ще одна тактична група українських ССО. Йдеться про підрозділ 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго. Тактична група отримала статус Ready to Go, і таким чином готова виконувати завдання в складі NRF. Тут варто розуміти, що оцінювання – процес кількаступеневий, тому розтягується на рік-півтора, не менше. Спочатку – етапи самооцінки (SEL-1, SEL-2), і лише потім – оцінювання під час міжнародних навчань незалежними спостерігачами НАТО. Перший етап тактична група 3-го полку проходила влітку під час спільних українсько-польських командно-штабних навчань Silver Saber, визначався ступінь сумісності підрозділу з такими ж підрозділами Альянсу.

На другому етапі оцінювання – під час щорічних масштабних навчань Rapid Trident-2021 восени групу українських спецпризначенців представники НАТО оцінювали за такими критеріями як логістика, зв’язок, інженерна підготовка та іншими характеристиками загального стану боєготовності.

«Це означає, що підрозділи ССО ЗСУ, про які йдеться, повністю синхронізовані з відповідними підрозділами НАТО. Починаючи від знання процедур при організації, плануванні спеціальних операцій, закінчуючи сумісністю техніки, озброєння, спорядження. Про знання англійської не варто й говорити. У мене всі командири частин вільно володіють головною мовою Альянсу», – зазначив у нещодавньому інтерв’ю командувач Сил спеціальних операцій генерал-майор Григорій Галаган. До 2024-2025 років командувач планує, щоб підрозділ кожного центру ССО ЗСУ заступив на бойове чергування в NRF, адже це не тільки престиж для країни, а й практичні бонуси в дорадчій, матеріально-технічній підтримці.

«ССО залишаються локомотивом наближення ЗСУ до НАТО. З наявним у нас бойовим досвідом, який мають далеко не всі країни Альянсу, переходимо на стадію «рівний – рівному», – додав він. Щодо експертів, то вони оцінюють стандарти НАТО як надважливу складову для якісного виконання завдань, котрі стоять перед Силами спецоперацій та Збройними Силами України в цілому.

Як зауважив Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив – Південь», «доводити до ладу документальну базу, вдосконалювати принципи взаємодії з підрозділами країн-членів і партнерів Альянсу, обмін даними та інші види співробітництва – тобто все, що входить до узагальнюючого поняття «стандарти НАТО» – слід одночасно з підвищенням професійних вмінь, що в багатьох випадках були набуті українськими спецпризначенцями в бойових ситуаціях».

Як повідомляла група «ІС», міністр оборони України Олексій Резніков розпочав робочий візит до США.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

Наблюдатели ОБСЕ зафиксировали большое количество военной техники оккупантов вне линии отвода

Наблюдатели ОБСЕ обнаружили один миномет, размещенный в нарушение линий отвода в жилом квартале в неподконтрольном правительству районе Донецкой области....