Як окупанти в Криму знищують залишки ПЦУ

-

Читайте также

В спецслужбах Германии работает 350 потенциальных экстремистов — СМИ

В органах безопасности Германии работают более 350 человек, которые, вероятно, разделяют праворадикальные взгляды. Это следует из доклада Федерального ведомства...

На химзаводе в РФ прогремели мощные взрывы. ВИДЕО

Очевидцы сообщают о нескольких взрывах, прогремевших на химическом предприятии в подмосковных Люберцах. Соответствующее видео опубликовал Telegram-канал «Baza». Предприятие, на котором...

Под Калининградом столкнулись пассажирский автобус и грузовик: есть погибшие и пострадавшие

В результате столкновения пассажирского автобуса и грузовика на трассе в Калининградской области РФ погибли шесть человек. По данным МЧС России,...

Парафіян Православної церкви України в анексованому Криму можуть позбавити можливості відвідувати свій головний храм в Сімферополі, адже 4 серпня Верховний суд Росії відмовився скасувати рішення нижчих судів про виселення релігійної організації з собору святих князів Володимира і Ольги. Одночасно з цим російська окупаційна влада Євпаторії вимагає від ПЦУ знести невелику дерев’яну церкву, збудовану в січні 2014 року, нагадує ресурс Духовний фронт.

Після анексії півострова життя кримської громади ПЦУ й так не можна було назвати простим, але сьогодні, кажуть експерти, вона буквально перебуває на межі виживання.

При цьому більшість православних храмів Криму формально досі підпорядковуються УПЦ МП, яка є частиною Російської православної церкви.

Непомітна церква
Собор святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги займає частину будівлі колишнього військово-будівельного училища неподалік центрального ринку в Сімферополі.

Якщо дивитися здалеку, будівлю складно ідентифікувати як храм.

Лише підійшовши ближче, за квартетом коринфських колон можна побачити невеликий позолочений купол з високим православним хрестом.

До анексії Криму Росією громада платила за нього символічну орендну плату – 1 гривню на рік, проте з 2017 року на приміщення, які займає храм, претендує кримське Міністерство майнових і земельних відносин.

Саме місцеві чиновники подали проти церкви перший цивільний позов з вимогою виселити її, бо до цього часу вона не зареєструвалася на півострові за російським законодавством.

«Хто ви такий, що ви пишете листа президенту?»
Архієпископ Климент (у миру Павло Кущ) – духовний лідер українських православних вірян у Криму. Він згадує, як парафіяни упорядковували свій головний собор практично з нуля.

Громада отримала лише “кам’яну коробку”, розповідає він.

Ремонт фасаду будівлі і внутрішнього оздоблення організована Климентом паства робила власними силами.

“Я сам писав ікони, ми встановили купол над входом. До 2014 року вже були готові документи на встановлення великого купола на даху, але після анексії Криму це все зупинилося”, – каже він.

У 2014 році Сергій Аксьонов, російський глава анексованого Криму, заявляв, що громаді тоді ще УПЦ Київського Патріархату нічого не загрожує і двічі особисто зустрічався з о. Климентом.

Але на ділі виявилося по-іншому: за останні шість з половиною років владика п’ять разів подавав документи на реєстрацію, але кожен раз отримував відмову.

Дії архієпископа з реєстрації церкви в Криму йшли в розріз з політикою ПЦУ, однак, каже він, заради збереження громади на півострові українська церква пішла йому назустріч і дозволила зареєструвати організацію.

Кримські чиновники ж назустріч йти відмовилися.

Архієпископ розповідає, що спочатку намагався скаржитися на кримських чиновників у юридичному порядку, писав заяви в ФСБ, звідки йому прийшла “стандартна відписка”.

Далі він поїхав в Москву, де написав звернення на ім’я президента Росії Володимира Путіна.

А після повернення з російської столиці, каже архієпископ, перед ним зачинилися всі двері.

У кулуарах кримських відомств йому говорили, що мають “установку будь-якими засобами ліквідувати церкву і вигнати мене з Криму”, додає він.

“Мені чиновниця з управління юстиції в обличчя кричала: хто ви такий, що ви пишете листа президенту? Хто вам дав право їхати в Москву? Ось так, в сучасному Криму я не маю права навіть поїхати в Москву”, – каже архієпископ.

Зачистка Криму від всього українського
Фактична ліквідація церкви, продовжує о. Климент, почалася з уже згаданого позову Міністерства майнових і земельних відносин.

Позиція чиновників полягала в тому, що раз церква не перереєструвалася, то й договір оренди приміщення храму слід розірвати.

Міністр майнових і земельних відносин Криму Анна Анохіна ще на початку 2019 року заявляла, що юридично ніякого договору у влади з ПЦУ немає, адже церква не має в Росії юридичної особи.

“Вони на території Криму не перереєструвалися як юридична особа, тому ми позбавлені можливості [узаконити відносини]”, – нарікала міністр.

Припис про виселення громади з собору владика Климент оскаржив у суді. Однак кримський суд став на бік чиновників, рішення витримало й апеляцію.

Тоді юристи, що працюють з ПЦУ, були змушені звернутися до Комітету ООН з прав людини (КПЛ).

У вересні минулого року Комітет ухвалив заяву від вірян ПЦУ і в рамках заходів забезпечення до розгляду справи по суті закликав Росію утриматися від виселення прихожан з храму, розповів BBC News Україна адвокат Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць. Він представляє кримську єпархію ПЦУ в міжнародних інстанціях.

Пізніше, коли справа вже опинилася на розгляді у Верховному суді Росії, процес виконання судового рішення двічі припинявся, і це давало надію, що храм залишиться у користуванні церкви.

Але винесене 4-го серпня рішення є дуже тривожним дзвіночком для всієї української православної громади Криму, вважає юрист.

Юридично, продовжує Сергій Заєць, Росія поки що не порушила забезпечувальні заходи, встановлені КПЛ ООН. Комітет не розглядає майнові суперечки, а відстоює право людей на свободу віросповідання.

Тому, якщо громада фізично не виселена з храму, а церква має фізичну можливість проводити там служби, про порушення заходів не може йтися.

При цьому, за словами адвоката, рішення Верховного суду Росії свідчить про те, що держава йде курсом зачистки Криму від усього українського.

“По суті, це [рішення] означає повну ліквідацію української православної громади в Криму. Формально, це не є геноцидом, але межує з ним. Росія знищує ще одну релігійно-культурну українську групу в Криму і продовжує зачистку Криму від всього українського”, – вважає Сергій Заєць.

“В окупаційному “міністерстві майна Криму” пояснили вимогу покинути будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, хоча він був укладений строком на 49 років. Російські суди послідовно ставали на бік окупаційної влади, а заклики міжнародних організацій припинити порушення окупанти відверто ігнорують”, – йдеться у нещодавній заяві ПЦУ.

Знести церкву за рахунок церкви
Паралельно з історією навколо кафедрального собору, ПЦУ отримала припис про необхідність знесення Хрестовоздвиженської церкви в Євпаторії – невеликого дерев’яного храму по вулиці Інтернаціональній, неподалік від відомого Мойнакського озера.

Євпаторійська церква-каплиця, як її називають парафіяни, як і собор, будувалася силами громади. Купол для неї допомагав встановлювати український активіст, житель кримського міста Саки Олег Приходько.

Зараз він перебуває в сімферопольському СІЗО. ФСБ Росії затримала Приходька за підозрою в підготовці серії терактів, як на території Криму, так і за його межами.

Правозахисники ж називають Приходька другим Володимиром Балухом, якому підкинули вибухівку лише за те, що він вивісив український прапор на подвір’ї свого будинку.

Ще до анексії Криму проросійські політики та активісти всіляко перешкоджали будівництву храму, згадують парафіяни.

Одного разу невідомі спробували навіть спалити будівлю, проте єпархія все ж добилися, щоб храм відкрили.

За задумом, церква в Євпаторії мала стати ще й єдиним в Криму музеєм давньої ікони української школи іконопису.

Ікони владика Климент збирав сам: якісь викуповував у комісійних магазинах і на розпродажах, інші отримував у подарунок.

Так в 2014 році в Хрестовоздвиженській церкві були виставлені дві старовинні українські ікони XVIII століття. Зараз їх звідти вже вивезли.

Влітку 2019 року міська влада Євпаторії заявила, що церква є “самобудом” і у громади не має жодного документа ні на землю, ні на саму споруду.

За словами владики Климента, земля, на якій почали будівництво церкви, не належала місту. Ця територія була в об’єднанні власників багатоквартирного будинку “Кварц”.

Саме з ним і уклали договір на будівництво дерев’яної церкви, яка в українських юридичних реаліях була оформлена як мала архітектурна форма – будівля площею до 25 квадратних метрів без фундаменту.

Сьогодні муніципальна євпаторійська влада підкреслює, що зберегти церкву можна лише в разі, якщо громада оформить всі документи: на землю і на будівлю відповідно до російського законодавства.

“Зробити ми цього не можемо з тієї ж причини: нам не дають зареєструватися. Я їм кажу, що ми в черговий раз подали документи, а вони подають на нас позов до суду”, – нарікає архієпископ Климент.

Суд першої інстанції, як і у випадку з собором святих Володимира і Ольги, також став на бак влади і постановив знести храм.

Причому зробити це має сама громада – за свій рахунок.

Якщо цього зроблено не буде, храм знесуть силами комунальних підприємств, але вартість робіт стягнуть з громади в порядку регресу.

Пам’ятник української архітектури
Крім стародавніх ікон, які були виставлені в Хрестовоздвиженській церкві, високу цінність представляє і сама будівля, яка є пам’яткою української дерев’яної архітектури.

Церква будувалася в Івано-Франківську. Всі її елементи, аж до поздовжніх розпилів колоди, зроблені вручну.

Будівлю зібрали без використання цвяхів, скоб, клинів та інших елементів, які використовуються в сучасних умовах.

“Ми взяли невеликий типовий проєкт давньої західноукраїнської церкви і змогли його відтворити, вдаючись лише до тих технологій, які використовувалися в той час. Тому ми маємо право називати її пам’яткою української архітектури”, – пояснює отець Климент.

Зносити церкву архієпископ наміру не має.

Зараз громада намагається відстояти її в апеляційній інстанції і вже працює з Європейським судом з прав людини.

Суд прийняв кілька скарг громади, однак розгляд справи по суті ще не почався, сказав адвокат Сергій Заєць.

До анексії Криму УПЦ КП мала на півострові 49 парафій на всій території півострова: від Євпаторії до Керчі.

Зараз їх залишилося тільки три.

Більшість священиків не отримали російські паспорти і були змушені виїхати з півострова через тиск, який чинився на їхні сім’ї.

Сумнівів у тому, що кримська влада здатна на те, щоб фактично ліквідувати ПЦУ в Криму, у священика немає.

“У тих людей, які сьогодні в Криму уявили себе удільними князями, ще з дев’яностих руки вимазані у крові, – каже архієпископ. – Для них, що людину вбити, що церкву знести – нічого не варто”.

Нагадаємо, як інформувала група ІС, архієпископ Кримський і Сімферопольський Климент був возведений в сан митрополита.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

Обострение конфликта в Нагорном Карабахе: итоги дня

Армия Азербайджана продемонстрировала высокий уровень проведения наступательных действий, максимально использовав не только эффект неожиданности, но и особенности технического оснащения подразделений. Отмечу высокий уровень проведенных...

Фінальний бій: у Німеччині завершились навчання Combined Resolve XIV за участі ЗСУ. ФОТО

В навчальному центрі «Хохенфельс», що у Німеччині, завершилися міжнародні навчання Combined Resolve XIV. На заключному етапі активної фази підрозділи OPFOR зайняли оборону навколо найбільшого...