Спроба знесення ялтинської висотки: війна всіх проти всіх

-

Читайте также

О 2.30 ночі 19 лютого 2021 року ялтинський «міський суд» виніс «рішення» про знесення «елітного» шістнадцятиповерхового будинку на березі моря у курортному селищі Паркового «силами та за кошти мешканців». Даний процес йде в інтересах кланів глави «Газпрому» Олексія Міллера та «Ощадбанку» Германа Грефа. А борються вони такими нічними судилищами із дуже непростими та при цьому з умовно лояльними Кремлю людьми. Апартаментами у висотці володіють син Йосипа Кобзона, вдова «авторитетного» бізнесмена Льва Миримського, а також забезпечені бенефіціари донецької експансії в Криму, не так далекі від Ріната Ахметова, пише «Асоціація реинтеграції Криму».

«Елітна» висотка в Великій Ялті – це зовсім не те ж саме, що багатоповерхівка в Кривому Розі, індустріальний гігант якого, «Криворіжсталь», до 2002 року і володів у Парковому престижним пансіонатом «Криворізький гірник». Як уже повідомляла «АРК», Південний берег Криму з елітними резиденціями – це закритий політичний клуб пострадянського простору. Ті, хто насправді приймає рішення за кулісами великої політики, не люблять публічності та прагнуть до самоти у маленьких красивих та затишних куточках. Тому віддалене від популярної та відвідуваної Ялти Паркове (Кучук-Кой) – це непросте селище із дуже дорогою землею, якою з 1985 по 2010 роки завідував мер Сімеїзу Микола Макаренко, що мав серйозних покровителів у Москві.

Не секрет, що долею «Криворіжсталі» довгі роки займався президент України Леонід Кучма. Тому навіть якщо не піднімати питання оздоровлення металургів, а говорити лише про реальну вартість активу, то дуже дивною виглядає поступка «Криворіжсталлю» у 2002 році даного пансіонату разом із реліктовою садово-парковою зоною структурам «авторитетного» кримського бізнесмена Льва Миримського. Все це відбувалося під час серйозної корекції «керівного складу» кримського проросійського криміналітету, за участю Валерія Хорошковського, пов’язаного із главою російської Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним. Ймовірно, що нині покійний «сірий кардинал» кримського бандитського руху Лев Миримський отримав «Криворізький гірник» за щось особливе, що не викликало протестів у близьких помічників Кучмии, які тоді постійно курували металургійний гігант. До яких тоді, нагадаємо, належав і одіозний Віктор Медведчук.

Заволодівши статусним активом, Миримський вирішив витягти із нього максимальний прибуток найпопулярнішим в Криму способом – побудувати висотку з кроковою доступністю до моря. У таких місцях Південного берега Криму, як Паркове, розташоване між «державними дачами» та приватними маєтками пострадянської «еліти», багатоповерхівок майже немає. Це робилося зокрема тому, щоб одні непрості люди з верхніх поверхів не заглядали у вікна інших непростих людей, які віддають перевагу не висоткам а котеджам та «державним дачам». Тому саме по собі виникнення подібного об’єкту доводить особливі зв’язки Миримського у Києві, Москві та серед непублічних мешканців Великої Ялти. А також воно показує його роль у кримінальному середовищі і серед спецслужб, в тому числі й для Управління державної охорони України, що щільно займалося Кримом. Нагадаємо, що саме колишній охоронець Кучми генерал Володимир Шепель перетворив цю структуру на півострові практично у штаб підготовки російської окупації.

Лев Миримський привернув до будівництва в Парковому фірму «Консоль» Володимира Константинова, якого коректніше на тому етапі розуміти як одного з публічних функціонерів криміналітету, а не як самостійну фігуру. В ході будівництва виникали скандали. Зокрема з’ясувалося, що під майбутні квартири залучених Мірімським, його партнерами та Константиновим пайовиків був узятий кредит в банку «Аваль», що українське законодавство забороняло. Та ситуація правових наслідків не мала; можливо й тому, що вона збіглася з вчиненням одним донецьким олігархом ряду специфічних операцій саме через частково підконтрольний йому «Аваль». Ті події відбувалися напередодні світової фінансової кризи 2008-2009 років та коливань валютних курсів, на чому для залучених в ситуацію кредиту «авторитетних» бізнесменів створювалася як мінімум можливість непогано заробити.

Тим більше, що сам Ринат Ахметов майже одночасно з початком будівництва досліджуваної нами висотки позначив свій статус в Парковому, отримавши колишні землі пансіонату «Криворізький гірник», не зайняті будівництвом, разом із частиною прилеглих до селища красот. Виникає відчуття, що Кучук-Кой був цікавий олігархові не тільки як особисте представництво в закритому клубі Великої Ялти, але й як така собі символічна помста. Адже найбільшим його програшем вважається реприватизація «Криворіжсталі», яку за підсумками Майдану-2004 продали у 2005 році індійському інвестору Лакшмі Мітталу в шість разів дорожче, ніж її отримали вітчизняні нувориші роком раніше. Можливо, що «програвши битву» за головний металургійний завод України, Ахметов хоч якось потішив самолюбство тим, що отримав дорогі землі, що раніше належали «Криворіжсталі» та селище, яке довгі роки вважалося здравницею металургів.

Серед власників у наміченій «владою Криму» під знесення багатоповерхівці в Парковому є син Йосипа Кобзона – нині покійного естрадного діяча, якого Ринат Ахметов називав «своїм другом». Кобзону серед іншого пропонувалося стати «третейським суддею» в суперечці між спадкоємцем розстріляного в 1996 році донецького бізнесмена Щербаня Євгеном Щербанем-молодшим з одного боку, і Рінатом Ахметовим та Сергієм Тарутою з іншого. Йосипа Кобзона в російських та українських медіа недоброзичливці неодноразово відзначали одним із лідерів транснаціонального російської мафії, «власником общака», «рішали» міждержавного рівня.

Також в списку власників елітних апартаментів в Парковому родичі покійного Льва Миримського та «спікера держради» Володимира «Прораба» Константинова. У випадку з «Прорабом» нинішнє рішення «суду» про знесення виглядає продовженням вилучення «старшими московськими товаришами» активів Константинова, що почалося восени 2020 року відбиранням вілли в Ботанічному саду. Клан Миримський в Кремлі теж, очевидно, вже «списали з рахунків».

Однак, важливішими за відомі прізвища в історії багатоповерхівки в Парковому є саме невідомі імена. Зрозуміло, що купити дорогі апартаменти у віддаленому курортному селищі могли досить специфічні люди. Зараз російські медіа пишуть, що 80% власників апартаментів в Парковому – це громадяни України, що більшу частину часу проводять на підконтрольній Києву території. Стверджується, що деякі з них «переоформили житло» по «російським документам» та частково «перепродали» частину апартаментів після 2014 року багатим російським колонізаторам. Можливо, що деяка частина власників житла в Парковому в силу окупації та змінених ділових відносин з росіянами втратила можливість приїжджати до Криму і користуватися цією курортною нерухомістю.

Жителів багатоповерхівки в Парковому Кремль вважав зайвими для «русского мира» в 2016 році. Тоді селище фактично був захоплений російським гігантом «Газпром» через дочірнє підприємство ТОВ «ЕТЦ в Парковому». Ця фірма є дочірньою структурою ТОВ «РІССКО» з головним офісом в Санкт-Петербурзі, яка, в свою чергу, має статус дочірньої структури ТОВ «Газпром видобуток Оренбург». Такою примітивною триступеневою схемою російський газовий гігант сховав порушення режиму санкції Криму, п’ятирічна неувага до чого з боку цивілізованих країн вже виглядає дуже недобре.

Дізнавшись про експансію «Газпрому», структури, що відносяться пресою до інтересів Ріната Ахметова, перереєстрували свої активи в Парковому на «російські правовстановлюючі документи». Втім, це вже нікому не допомогло. Загарбники у 2017 році видали, руками своєї маріонетки, «глави Криму» Сергія Аксьонова, «розпорядження» про «примусове вилучення у власність республіки» елітних комплексів, оформлених на ТОВ «Інвест», що заховане в кіпрський офшор «Старвіста Лімітед», та входить до складу корпорації Ахметова. А через тиждень після «розпорядження» в Парковому таємно з’явився ще один гравець.

Росіяни ретельно приховують, що селищем Парковим мав намір заволодіти не тільки «Газпром», але й «Сбербанк». 16 березня 2017 року «адміністрація» Ялти підписує «постанову» № 1214 на користь якогось московського ТОВ «Тай-Інвест» пов’язаного зі структурами головного банкіра російського президента Германа Грефа. Цим «розпорядженням» «змінюють вигляд дозволеного використаного використання» для кількох великих земельних ділянок в Парковому. Виходячи з «нового виду», визначеного як «туристичне обслуговування», слід визнати, що загарбники намітили побудувати в Парковому за гроші «Ощадбанку» щось на кшталт низькоякісної копії курортів Таїланду, для невиїзних російських карателів і фінансових шахраїв. Цікаво, що це відбувалося одночасно з ескалацією конфлікту в захопленому Донецьку, між ставлеником ФСБ РФ, «людиною Януковича» Олександром Бобковим та іншим ставлеником російських спецслужб Олександром Ходаковським, що вважається пов’язаним із Ахметовим. Російські спецслужби почали поширювати в Великій Ялті чутки, що нібито висотка в Парковому «тріснула», та тому підлягає знесенню. Втім, не вигадана, а реальна тріщина пішла з 2016 року у відносинах між номінальними забудовниками, балансоутримувачами висотки та власниками квартир.

В українському правовому полі забудовник Паркового ТОВ «Грантор» числиться чинним, його співвласниками вказані Вікторія Мірімська та Олександр Бредучев. Клан Миримських додаткових рекомендацій не потребує. Цікавіше згадати Бредучева, який в українських реєстрах відображений як власник та засновник багатьох серйозних кримських фірм: будівельних, керуючих нерухомістю та активами, постачальників енергоносіїв, а також «Сімферопольського кінотеатру імені Шевченка» та ТОВ «Ялтинські фестивалі». Це говорить про серйозну тіньову роль Бредучева у підконтрольних наразі російському криміналітету економіці та пропаганді. При окупації Бредучев зберігає свій вплив, та у «російських реєстрах» він пов’язаний із десятками фірм, де серед іншого став партнером Андрія Пріпутнікова, зятя першого голови Ради міністрів Криму Миколи Багрова.

Примітно, що саме Бредучев дивним чином безслідно зник з «перереєстрованого» в «російське правове поле» ТОВ «Грантор». Власником же заснованого за «російським реєстрів» в 1997 році (ймовірно, за допомогою машини часу) ТОВ «Грантор» стало засноване в 2020 році АТ «Паркове». Таким чином, під прикриттям чуток про «тріщині в багатоповерхівці» відбулося рейдерське захоплення об’єкту зсередини, про що, природно, не повідомляється у «кримських» публікаціях про проблему будівлі.

Цікаво, що через такого собі Дмитра Цепляєва новими «власниками» скандальної висотки тепер стали структури, пов’язані зі Стерлитамакським верстатобудівним заводом. Це явище очевидно прямо пов’язане з друзями російського президента, оскільки сам Стерлитамакский завод раніше піддався рейдерському захопленню в інтересах російського міністра промисловості та торгівлі Дениса Мантурова. Після цього, під патронатом глави «Ростех» Сергія Чемезова як покровителя Мантурова, на розвиток заводу стали виділятися мільярди доларів. Чемезов також знаходиться в хороших відносинах із «друзями Путіна» Ковальчуками, що захопили більшу Ялту. Тому активізація подій із знесення скандальної шістнадцятиповерхівки у Парковому після «призначення» протеже Ковальчуків Яніни Павленко «мером» Ялти випадковістю не виглядає.

Саме при новому «мері» Павленко узбережжя Паркового, разом зі скандальною висоткою, перетворюється в «водоохоронну зону Чорного моря». Це й стало для ялтинського «судді» Дацюка формальною підставою для прийняття нічного «рішення» про «знесення за рахунок власників». Безумовно така «складна архітектура подій» навколо знесення багатоповерхівки в Парковому має непублічні підстави. Адже в інших ситуаціях росіяни просто все зносять і без «суду», виганяючи людей на вулицю без будь-яких коментарів та компенсацій.

Не менш дивною виглядає подача цієї історії російськими медіа. Вона зараз дуже акуратно використовується в інтересах «внутрішньоелітної» війни, а також як предмет критики конкурентів з боку дещо маргінальної групи російських спецслужб, включаючи кураторів почесного російського «опозиціонера» Степана Сулакшина. Але всі ці «хвилі пропаганди» не дають відповіді на просте запитання: чому впливові власники апартаментів в Парковому не досягли успіху в боротьбі за свої активи, відповідно до своїх ресурсів, непублічного статусу та зв’язків. При цьому на Південному березі Криму росіяни та їх партнери з місцевих колаборантів за роки окупації звели десятки висоток практично біля пляжів.

За логікою «рішення суду» по Парковому тепер треба зносити все що входить до «водоохоронної зони» – хмарочоси Приморського парку Ялти, елітні багатоповерхівки Ореанди, Місхора, Фороса, єдину висотку Сімеїзу. Ну а на практиці окупанти «рішенням» по Парковому показали «проросійським українцям», що з загарбниками справ мати не можна ніяких. Що особи, які займаються розпродажем українського суверенітету, звичайно, можуть отримати від росіян деякі кошти на деякий час, але ні поваги ні тим більше недоторканності вони від загарбників не отримають за визначенням.

У цьому основний урок історії висотки в Кучук-Кої.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

«Разборки в оккупированном Крыму»: вооруженный мужчина напал на микроавтобус. ВИДЕО

Во временно оккупированном Крыму водитель с пистолетом напал на микроавтобус. Об этом в Twitter сообщает блогер RoksolanaToday&КрымUA, опубликовав видео...