Російський дезертир десять днів блукав Харківщиною, аби втекти до рф

-

Читайте также

Національна поліція України затримала російського окупанта Дмитра в Чугуївському районі Харківської області. Даний окупант родом з Іловайська Донецької області, але на війну проти України йшов зі своєю військовою частиною, яка дислокується у Білгородській області. Його історія примітна тим, що цей рашист з першого дня широкомасштабного вторгнення армії рф на війні, і за вісім місяців не став добривом для українського чорнозему. А ще – впродовж десяти днів після розгрому його підрозділу намагався з Харківщини пішки дістатись до росії.

Зараз він стверджує, що не брав активної участі у бойових дія, не вбивав українців, а лише ніс службу на блок-постах, це стандартний набір фраз полоненого окупанта. Проте, правдивість цих тверджень дуже швидко з’ясують компетентні органи.

Коли ситуація на фронті змінилась кардинально, і ЗСУ почали звільняти східні українські території (на той час окупант Дмитро виконував завдання на Харківщині), світогляд його почав змінюватись. І вже, замість «взяти Київ», він мріяв лише врятувати власне нікчемне життя. Отож, рятуючись, він десять днів блукав харківським лісостепом, намагаючись потайки втекти з України до росії.

Окупант стверджує, коли ЗСУ перейшли в контрнаступ на Харківщині, одними з перших були знищені позиції його підрозділу, де він ніс службу. Звісно, про поранених ніхто не турбувався, всі «захисники» почали розбігатись, мов таргани. Так само вирішив і Дмитро. Нажаханий «бендерівцями» він твердо вирішив в полон не здаватись, а самостійно дістатись Білгородської області рф, де раніше дислокувався їхній полк. Впевненість в успішності такого плану додавало те, що в нього був телефон і він міг періодично спілкуватись з рідними і знайомими, які допомагали йому реалізувати задумане.

Рашист і не здогадувався, що всі його переговори вже відслідковують правоохоронці і рано чи пізно його схоплять. І тим краще, адже завдяки недолугості рашиста, зараз ми знаємо, про що він думав, що говорив та хто йому допомагав тікати від справедливості. На щастя, безрезультатно.

Нижче наводимо хронологію невдалої втечі.

13 вересня 2022 року:

Дмитро, за допомогою місцевого мешканця на ім’я Анатолій, зміг виїхати з села Юрченково, Вовчанського району Харківської області, де ночував. Анатолій вивіз його у комбайні до найближчого лісу. Форму та зброю окупант залишив у жалісливого українця, який, до того ж, дав цивільний одяг. Анатолію він також розповів, що ЗСУ розбили їхні позиції, командування втекло залишивши їх напризволяще.

В цей же день у телефонній розмові зі знайомою Тетяною він дізнався, що його командири зовсім не цікавляться долею солдатів підрозділу. Більше того, у військовій частині зазначили, що всі змогли вийти з оточення. Звісно, це була брехня, бо Тетяна повідомила, що таких як він на території Харківщини залишилось надто багато.  Дмитро повідомив Тетяні, що в телефоні залишилось 28% зарядки, тож він періодично виходитиме на зв’язок.

Наступний сеанс зв’язку рашиста був 17 вересня 2022 року:

Окупант Дмитро повідомив Тетяні, що він наразі перебуває в лісопосадці, пройшов село Новий Бурлуг (Печенізький район, Харківська область) та просив її або Ірину подивитись по карті, де саме він знаходиться та яка відстань до кордону. Дмитро повідомив, що пересувається лише вночі і йде полями або по дорозі, але у разі появи машин ховається в лісопосадці. Цієї ночі Дмитро ночував в лісопосадці за 150 метрів від танків українських військових, бачив та чув їх, як вони вночі розмовляли та прогрівали бойові машини.

Дмитро розповів, що їх здали російські військові, які відійшли, після чого українські військові взяли їх в оточення, тому вони втікали хто як міг. Особисто він два дні жив на ставку у одного селянина. До кордону залишалось близько 60 км.

Тетяна пообіцяла спланувати маршрут до кордону і повідомила, що батьки Дмитра та ще декілька знайомих будуть їхати у військову прокуратуру з приводу їхнього зникнення.

20 вересня 2022 року:

Дмитро повідомив батьку, що він сьогодні не змінював свого місцезнаходження, так як скрізь поля та він ночував в посадці. Батько порадив орієнтуватись по сонцю та йти на північ до Білгородського кордону та якщо зустріне місцевого жителя — пропонувати будь-які кошти за допомогу.

А через кілька хвилин, під час наступного сеансу зв’язку, батько порадив здатись в полон. На це Дмитро відповів категоричною відмовою.

21 вересня 2022 року:

Дмитро повідомив батьку, що нікуди не пішов через погані погодні умови та він планує просуватись на північ, зазначивши, що сьогодні чув постріли артилерії української армії. Дмитро економить запаси їжі та цивільного населення він майже не бачить, оскільки знаходиться поблизу селища Новий Бурлук (Печенізький район Харківської області) на відстані більше 4 км від селища. Батько пояснив Дмитру, як йому краще орієнтуватись аби дійти на північ і порадив йти нескошеними полями, засіяними соняшником або кукурудзою.

Батько повідомив, що недалеко від місцеперебування Дмитра багато таких як він дезертирів і всі бояться натрапити на блок-пости ЗСУ. Також він порадив Дмитру шукати таких як він, не заходити в селище і економити заряд батареї на телефоні.

22 вересня 2022 року:

Дмитро повідомив батьку, що дійшов до села, але там було чути собачий гавкіт і він зупинився. Батько порадив Дмитру не зупинятися, а з початком сутінок рухатися в північному напрямку.

У другій половині цього ж дня Дмитро сказав, що не зрозумів, яким чином знов потрапив у село Юрченково, звідки і починалась його пригода. Батько також порадив придивитись до місцевих мешканців та попросити у них допомоги за грошову винагороду. Дмитро відповів, що він у полі і навкруги немає людей.

Наступного сеансу зв’язку вже не було, оскільки українські правоохоронці змогли припинити страждання рашиста – його полонили. І судячи з фото Дмитра під час затримання, він і сам радий, що весь цей жах закінчився. Звісно, на нього очікує суд і справедливе покарання, спокутування гріхів перед українським народом. Принаймні, хоч залишився живий на відміну від майже 60 тисяч його колег, які прийшли завойовувати українців.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!

Свежее

Погрожують та морять голодом: як командування окупантів «перевиховує» відмовників

За даними групи «Інформаційний спротив», у підрозділах окупантів, які перебувають у східній частині України, з різних причин постійно відбуваються...