Голландець Піт Плуг утратив брата, невістку і племінника у катастрофі пасажирського літака, що виконував рейс МН17 з Амстердама в Куала-Лумпур і був збитий у небі над Донбасом 17 липня 2014 року. П’ять років тому Піт Плуг із дядька перетворився на батька для двох дочок свого брата, які не полетіли у ту смертельну відпустку. Він також є членом правління нідерландського фонду “Авіакатастрофа” родичів жертв трагедії (із 298 загиблих 196 були громадянами Нідерландів). У переддень вшанування пам’яті загиблих, в інтерв’ю Укрінформу Піт Плуг розповів: як змінилося його життя після трагедії. Що думає про повернення Росії в ПАРЄ, про позов проти України та про нового можливого фігуранта справи МН17.

МИ ХОЧЕМО ЗНАТИ, ХТО ВІДДАВ НАКАЗ ЗБИТИ ЛІТАК

— Розкажіть про той страшний день, коли ваше життя розділилося на «до» і «після». Як ви дізналися про трагедію? Що ви робили в той момент?

— Я саме сидів на дуже романтичній терасі з кількома колегами, із гарним келихом вина. Один із моїх колег подивився у свій телефон і побачив, що був збитий літак. Я спитав його: “Що то за літак, куди він летів?” І він сказав, що в Куала-Лумпур. І тієї миті я щось відчув. Я знав, що мій брат летів у Куала-Лумпур. Я зрозумів, що то був літак мого брата. Я зателефонував дружині й двом дочкам мого брата, які не полетіли з ним, – і з того моменту почалася наша трагедія.

— 19 червня Міжнародна спільна слідча група з розслідування катастрофи МН17 офіційно назвала причетних до збиття МН17. Тепер, коли ви знаєте імена чотирьох підозрюваних і дату суду – 9 березня 2020 року, чи вірите ви, що вони постануть перед судом і будуть притягнуті до відповідальності?

— Ми раді почути, що призначена дата суду, що названі імена підозрюваних. Я сподіваюся, що знайдуть більше причетних до збиття МН17, також ми хочемо знати – хто натиснув кнопку і віддав наказ збити літак. Але чотири людини для початку – це дуже хороша новина для нас. Хоча не думаю, що вони будуть у суді. Та, попри це, суд відбудеться. І для нас це є надзвичайно важливим, що коли їх навіть не буде на лаві підсудних, то суд усе одно відбудеться.

— Українські спецслужби затримали на окупованій території Володимира Цемаха. Він служив у проросійських формуваннях «ДНР», допомагав ховати “Бук”. Тому може стати основним свідком чи підозрюваним у судовому процесі у Нідерландах. Що вам відомо про нього? На вашу думку, чи буде він присутнім у суді у справі МН17?

— Я читав про це. Я не знаю багато про цього чоловіка. Він був свідком катастрофи МН17, і я не знаю, чи він є підозрюваним у справі МН17, бо Міжнародна спільна слідча група не називала його імені. Отже, треба зачекати – що скаже слідча група про цього чоловіка.

У ПАРЄ ДУЖЕ ПОБЛАЖЛИВІ ДО РОСІЇ

— Як відомо, ПАРЄ проголосувала «за» повернення Росії. І більшість делегатів із Нідерландів підтримали це рішення, хоча родичі надіслали лист із вимогою не допустити повернення РФ. Що означає це рішення для вас? Адже лише двоє з-поміж семи нідерландських депутатів проголосували проти повернення Росії, виходить, що вони пробачили МН17?

— Це дуже дивно для мене, оскільки ПАРЄ засноване для того, щоб захищати права людини. І це дуже дивно не лише для мене, а й для всіх нас. І ми не розуміємо, чому Росія, яка порушила права жертв МН17, повертається в ПАРЄ із правом знову голосувати. Ми, родичі загиблих у трагедії МН17, не можемо зрозуміти, чому Росія має змогу повернутися без жодних умов. Повертаючи Росію, вони мали змусити її співпрацювати в розслідуванні, тільки за цієї умови вона могла повернутися. Нічого не було зроблено. Ми не розуміємо цього, це дуже дивно для нас. Я не погоджуюся із цим рішенням, але водночас я розумію, що в ПАРЄ остерігаються виходу Росії, що означало би позбавлення російських громадян можливості звертатися до Європейського суду з прав людини. Але як же тоді ми? Виходить, що вони не підтримують нас такими своїми діями і таким поглядом на ситуацію.

Так, вони сказали, що слід змусити Росію співпрацювати в розслідуванні, і вони сприятимуть цьому, це добре для нас, але попри це, як на мене, вони надто поблажливі до Росії.

— Чи питали ви делегатів із Нідерландів – чому вони голосували за повернення Росії?

— Ми питали всю голландську делегацію та маємо відповідь, але я розповім вам, про що йшлось у листі від них уже після жалобних днів.

МІЙ БРАТ – ОДИН ІЗ ДВОХ, КОГО НЕ ІДЕНТИФІКУВАЛИ

— Це будуть уже п’яті роковини катастрофи МН17. Як ви готуєтеся до цього? Чи є у вас особливі місця пам’яті?

— Я посадив три дерева: брата, його дружини та сина. Я дуже заклопотаний усіма приготуваннями. Доволі багато речей треба зробити. Ви знаєте, взагалі цей день повертає нас у ті щасливі часи до трагедії. Період до того, як усе це сталося п’ять років тому, а також до страшного дня – 17 липня 2014 року, коли був процес ідентифікації. Мого брата досі не ідентифікували. Він – один із двох людей, кого не ідентифікували. Минуло п’ять років, і нічого від мого брата не знайшли… Це дуже боляче. Останки братової дружини та їхнього сина повернули, але від мого брата – нічого, жодних людських останків чи багажу немає, нічого, наче його ніколи й не існувало. Моя мати померла три місяці тому, і вона не могла повірити, що він загинув, бо не могла попрощатися з ним. Він просто зник. Мій батько, йому зараз 86 років, для нього це також дуже болісно, бо він хоче впевнитись у його смерті, але ти не можеш впевнитися, бо немає тіла, немає людських останків.

ДЛЯ РОДИЧІВ ВАЖЛИВО, ЩО КАНАДА І УКРАЇНА ПІДТРИМУЮТЬ ЇХНІЙ ПОЗОВ ЩОДО РОСІЇ В ЄСПЛ

— Що ви думаєте про заяви прем’єр-міністра Малайзії, який неодноразово ставив під сумнів причетність Росії до трагедії MH17? А ще казав, що має сумніви щодо об’єктивності очолюваного Нідерландами міжнародного розслідування трагедії?

— Це дуже дивна заява. Малайзія є частиною розслідування, має стосунок до Міжнародної слідчої групи. Родичі загиблих із Малайзії написали лист, у якому виступили проти такої позиції свого прем’єра. Вони також підтримують результати розслідування, і, я вважаю, що з боку прем’єр-міністра Малайзії недоречно заперечувати результати розслідування. А що мене дивує найбільше – він не підтримує своїх людей у їхній боротьбі за справедливість. Я не можу цього зрозуміти.

— Минулого року родичі загиблих рейсу МН17 подали щодо Росії позов до Європейського суду з прав людини. Ви вірите в успіх цієї справи?

— Я не знаю ще – що вам відповісти, бо спершу ЄСПЛ має взяти справу до розгляду. Розумієте, спочатку ми мали податися до Росії, перш ніж іти до ЄСПЛ, але ми цього не зробили, бо не віримо, що це буде ефективно. Отже, ми зразу пішли до ЄСПЛ – і тепер суд має вирішити, чи можна подаватися безпосередньо до Європейського суду з прав людини. І знаєте, для нас дуже важливо, що наша країна, Канада та Україна підтримують нас із нашим позовом.

— Із 28 червня по 11 липня 2019 року було проведене опитування. Зокрема, родичів жертв катастрофи МН17 питали, чи задоволені вони результатами розслідування, також було питання про Україну – що вона своєчасно не закрила повітряний простір. Опитування показало, що деякі родичі вважають, що треба подати позов до суду щодо України. Яка ваша думка?

— Я не знаю, чи варто подавати позов проти України, але для нас, послухайте, Україна не є підозрюваною у збитті МН17. Абсолютно очевидно – хто підозрюваний, і це – не Україна. Якщо питання – в тому, чи мала Україна закрити повітряний простір, то так – вона мала це зробити. Зараз для нас дуже важливо говорити про це, і не лише тому, що був збитий МН17, питання безпеки важливе для всіх пасажирів в усьому світі… Ми дуже занепокоєні воєнними конфліктами і не хочемо, щоб МН17 повторилося знову. Про це потрібно говорити заради безпеки всіх людей.

КОЖЕН ДЕНЬ ДЛЯ МЕНЕ – ЦЕ БОРОТЬБА

— Чи навчилися ви за п’ять років жити з цією трагедію? Що може принести вам спокій?

— Багато людей питають мене про це, і я кажу: “Спитайте мене про це через 10 років, думаю, тоді я зможу дати відповідь на це питання”. Розумієте, це мій перший такий гіркий досвід – утратити одразу трьох близьких людей; фактично їх убили – і це досі дуже боляче. Я не знаю, як упоратися з цим. Кожен день для мене – це боротьба і, можливо, через 10 років я зможу вам сказати, як я угамував цей біль. Дуже важливо для мене знати – як саме це сталося, чому це сталося і хто це зробив. Розслідування – це надзвичайно важливо для нас усіх. Для мене дуже важливо, щоб увесь світ знав – хто відповідальний за збиття МН17. Саме тому нам потрібне рішення суду в Нідерландах і в ЄСПЛ. Це дуже важливо для нас. Я гадаю, це допоможе нам відчути полегшення.

Ірина Драбок, Укрінформ, Гаага