Чому Facebook блокує патріотичні дописи: деталі щодо алгоритму бану

-

Читайте также

Серед користувачів українського сегменту Facebook зростає обурення через блокування проукраїнського контенту. Найсвіжіший приклад – допис посла України в Чехії Євгена Перебийноса із критикою слів президента Росії Путіна про «один народ» Facebook видалив, бо він нібито «розпалює мову ворожнечі», йдеться у матеріалі Texty.

Невдовзі цей пост повернули. Але чому блокували? І що було не так з дописом про звірства НКВС у Львові в 1941 році, після якого адміністрація Facebook одразу видалила обліковий запис української дослідниці Устини Стефанчук? Допис Устини також відновлено, сторінку розблоковано. Але осад і запитання залишилися.

Чому блокують такий контент? Хто це робить: модератори чи алгоритми? Адже алгоритми – це теж результат роботи людей, які можуть закладати у них свої упередження та симпатії. Цю проблему вже обговорюють у світі, де все більше рішень щодо людей приймається на основі машинного аналізу.

Речниця компанії Facebook Маґдалена Шульц повідомила у відповідь на запит, що профіль та обидва дописи були помилково обмежені та тепер відновлені.

«Наша команда ретельно переглянула їх та визначила, що вони не порушують нашу політику. Ми дійсно шкодуємо за можливі незручності», — написала вона. За її словами, адміністрація щотижня переглядає мільйони дописів, іноді працівники (review teams в оригіналі її відповіді) помиляються — хибні рішення трапляються в більше ніж одному з 10 випадків. Щоб цього уникнути, модераторів навчають та тестують на конкретних прикладах стандартів спільноти. Щоразу, коли стандарти оновлюються, працівники проходять підвищення кваліфікації.

Якщо користувачі вважають, що видалений контент не порушує стандарти спільноти, вони можуть оскаржити рішення, надавши додаткову інформацію.

Маґдалена Шульц також пояснила, що однієї скарги достатньо для блокування невідповідного контенту. Але якщо він не порушує стандарти спільноти, то не буде видалений навіть попри велику кількість скарг.

Але за якими критеріями спочатку заблокували цей контент, адміністрація Facebook не відповіла: конфіденційна інформація.

З відповіді можемо лише зробити висновок, що завжди варто оскаржувати блокування, якщо вважаєте, що жодних стандартів не порушували.

Згадані два випадки – далеко не єдині: український патріотичний контент доволі часто блокують. Це викликає тривогу в українському сегменті Facebook з огляду на те, що російська пропаганда вже кілька років поспіль просуває на західну аудиторію наратив про «войовничий націоналізм», «український фашизм» та «екстремізм».

Лайфхаки: писати українською, обмежити коло читачів

Наприклад, митець і громадський діяч Руслан Горовий вперше зіткнувся зі «стандартами Facebook» ще у 2015-му, після того як його фільм «Укропи Донбасу» про українських патріотів на території окупованої Луганщини показали на фестивалі «Муза непокорных-2015» у Москві.

Після виходу фільму його обліковку на Facebook «заморозили»: спочатку на день, потім на тиждень, а потім була ціла серія місячних банів. Бувало, що між ними минало буквально кілька годин — не встигав навіть нічого запостити.

Сьогодні він уже знає, як цьому протидіяти. За порадою друзів обмежив коло своїх фб-читачів — і після цього більше не було жодного тривалого блокування. Останнє попередження прилетіло, коли він, як і Устя Стефанчук, написав про події 1941 року у Львові. Для більш суворого «покарання», припускає, що забракло скарг. Каже, якби, як і раніше, писав російською мовою — так просто не відкараскався б. Мовляв, росіяни лише декларують, що у нас з ними «один народ, один язык, одна страна», а по факту не розуміють україномовні дописи, з перекладом ніхто не заморочується.

«Фактично українська мова — це ще один буфер», — сміється Горовий. Сам він пише звернення до адміністрації Facebook виключно англійською мовою — побоюється, що алгоритми можуть перекинути україномовний запит якомусь проросійському модератору. Стандарти стандартами, а людський чинник завжди присутній.

Чи об’єктивні модератори?

Адміністратори нещодавно заблокованих спільнот також намагаються боротися за їхнє відновлення. Серед них — офіцер Збройних сил України, військовий аналітик Анатолій Штефан.

Він переконаний, що нещодавні блокування – цілеспрямована атака, до якої причетні російські інформаційні війська. Про це свідчать синхронність скарг і антиукраїнські висловлювання в коментарях. У його практиці це не вперше — на такі випадки у нього з побратимами є запасні сторінки з ідентичними назвами. Але каже, що раніше ніколи не блокували п’ять спільнот одночасно, до того ж таких масових.

Крім того, Facebook без пояснень «заморозив» уже другий профіль Штефана, в одному з них він був верифікований як уповноважений Генерального штабу. Тим часом, наприклад, сторінка окупаційної адміністрації міста Горлівка вільно публікує на фейсбуці звіти своїх засідань. Що там казати — є навіть сторінка «Официального сообщества Народного Совета Донецкой Народной Республики», вже саме існування якої можна розцінити як заклик до повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні. Активісти кажуть, що на відміну від російських інформаційних військ, для оскарження діяльності таких сторінок їм бракує масовості та згуртованості.

Штефан також писав у техпідтимку Facebook. На диво, йому передзвонили з польського номера. Представниця демонстративно сказала, що не розуміє українську і попросила говорити з нею російською. Наголосила, що її звати не Олеся, як до неї звертався Штефан, а Алєся.

«Я не думаю, що адміністрація Facebook до цього якось причетна. Але впевнений, що Росія має вплив на людей, які модерують український контент», — каже Штефан. І згадує, як разом із побратимами скаржився на відео з російським обстрілом українських позицій. Їм відповіли, що воно не порушує жодних стандартів і правил спільноти. Але щойно виклали відео з українського навчального стрільбища — вмить прилетіли скарги і попередження про неприпустимість такого контенту «через жорстокість».

Загадкові стандарти спільноти

Але що це взагалі таке — ці загадкові стандарти спільноти, до яких так наполегливо апелюють охоронці віртуально правопорядку? Цей документ можна легко знайти на фейсбуці. Він складається зі вступу і шести розділів, які періодично оновлюються. Неприйнятним вмістом вважається пропаганда ненависті та підбурювання, шахрайство й обман, залякування й приниження, насильство та його ілюстрації, оголеність і сексуальна активність, жорстокість і нечуйність, сексуальні домагання, порушення авторського права.

Дедалі більше сайт покладається на штучний інтелект, який позначає дописи як шкідливі, щоб зменшити навантаження на людей – найманих модераторів. Тисячі дописів відновлюють після апеляцій.

З жовтня 2020 року почала працювати Наглядова рада, яка інтерпретує правила і консультує модераторів. Фейсбук не називає загальну кількість обліковок, які він блокує за рік.

Востаннє стандарти спільноти оновлювалися в січні цього року. Після штурму Капітолія США адміністрація посилила політику проти мілітаризованих соціальних рухів та конспіративних мереж, що закликають до насильства. Було вилучено близько 3400 сторінок, 19500 груп, 120 подій, 25300 профілів у Facebook та 7500 акаунтів в Instagram. Але це більше стосувалося американських рухів, типу QAnon.

У Facebook визнають, що не існує простої формули для розв’язання всіх проблем на платформі. Взаємодіяти з понад 2,7 млрд користувачів практично неможливо. «Наша політика ніколи не тішитиме всіх», — визнають у стандартах мережі. Щоб врахувати в правилах якнайширший спектр думок, адміністрація веде діалог з експертами, які займаються питаннями цифрових прав людини, боротьбою з дискримінацією та свободою слова, залучають науковців. Коли вирішують, чи дозволяти публікувати фото та відео, на яких є оголені люди або, наприклад, сексуальна активність, радяться з художниками, кураторами музеїв та організаціями з сімейної безпеки.

Оскільки слова мають різне значення та емоційне навантаження залежно від місцевості, мови та історії, в адміністрації обіцяють враховувати регіональний контекст. Для цього на загальний форум запрошують місцевих представників та експертів. Але з відкритих джерел зрозуміло, що публікувати контент, який, наприклад, відверто зображує війну або її наслідки, не заборонено. Головне, щоб він відповідав інтересам суспільства. «Перед ухваленням таких рішень ми добре зважуємо цінність такого контенту для громадськості та можливу шкоду», — йдеться в стандартах Facebook.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу

загрузка...

Свежее

Доба в ООС: окупанти вели обстріли по всій лінії фронту

Впродовж минулої доби, 20 липня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 14 порушень режиму припинення вогню, з яких...