Експертна дискусія на тему: “Інформування світу щодо порушення РФ прав національних меншин та мешканців окупованих нею територій”, де учасники обговорили варіанти відповідей України на чергову провокацію Кремля, відбулась в Укрінформі, повідомляє «Міжнародний кур’єр».

Російська Федерація ініціювала скликання Радбезу ООН, щодо мовного закону, який вступає в силу 16 липня, та на їх думку нібито порушує права нацменшин і зокрема, права російської нацменшини.

Це вже друга спроба РФ дискредитувати Україну та втрутитись в її внутрішню гуманітарну політику та заблокувати мирний процес на Донбасі у РБ ООН та на інших міжнародних майданчиках.

Коли Росія робить подібні закиди в бік України, це демонстрація тих склепів, які притаманні зовнішній і внутрішній політиці РФ. “Коли Росія починає задіювати, зокрема, мовний фактор проти України, є потреба іноді включати елементарний “принцип дзеркала” – зазначив Тарас Чорновіл, народний депутат ІІІ-VI скликань.

Він також вважає, що в дискусії з Росією, краще виходити із принципу виправдовування до принципу наступу. “Нинішня атака на Україну чітко зорієнтована на ту слабину, яку показала Українська держава…Треба мати єдність позицій всіх гілок влади і треба мати єдність суспільства. На жаль, у нас зараз відбувся надлом” – сказав Чорновіл.

“Заяви, тоді ще кандидата у президенти Зеленського, мовляв я подивлюсь, що там за закон і що звідти варто прибрати та нинішні заяви Богдана про те, що він фактично визнає можливість повернення до логіки закону Ківалова-Колесніченка з регіональними або офіційними мовами, нехай і для окремих регіонів, але це фактично старт процесу мовного деструктурування держави, оскільки мова йде вже не про мовні права громадян, а саме про статусність державної мови. І коли вищі чиновники держави, які представляють президентську гілку влади ставлять під сумнів питання конституційності державного статусу української мови, ну було би дивно, якби Росія в цей момент не зробила удар саме в цю шпарину. Цю шпарину, в якій вона побачила, що є надлом, що немає єдності влади”.

Також, на його думку, подібний розкол у владі може призвести і до наступних атак, найближчою з яких може стати питання федеративного устрою, яким Росія може почати тероризувати Україну і Європу уже ближче до осені.

За його словами, в Росії в інститутах, міністерствах та інших структурах пишуть, так звані аналітичні записки про те, як саме “укращать и облагоражевать хохлов”, які потім через прибічників Росії в Україні будуть втілюватись на нашій території.

Чорновіл також відмітив, що найближчим часом, на його думку, буде багато судових позовів (ред. – прописаних в Росії), про невиконання тих чи інших мовних квот, норм, щодо заборон на в’їзд та виїзд, про відновлення роботи російських соцмереж та російських ЗМІ в Україні, а також демонстрації того кінопродукту, який на сьогодні є забороненим в Україні.

Підсумовуючи свій виступ, Тарас Чорновіл сказав, що зараз Україні буде захищатись набагато важче, оскільки створені передумови для того аби Радбез ООН не відмовився розглядати питання про мовний закон в Україні.

За словами політолога Євгена Магди, Росія не розраховує на швидке скасування мовного закону в Україні. “Вони чітко б’ють по ключових питаннях — мови, церкви, обороноздатності, власне як і питання спроможності суспільства до самозахисту в умовах гібридної війни, залишаються ключовими, і Росія на ці аспекти робить очевидні цілком акценти. Росія працює системно, вона вибудовує певну логіку і ця логіка, на жаль, знаходить підтримку в середині України” – зазначив політолог.

Росія постійно впливає на український інформаційний простір і генерує проблеми, суперечливі і складні теми, які викликають дискусію в середині суспільства, і завдяки цьому вона послаблює позиції влади або створює нові проблемні точки, які стимулюють громадськість до певної реакції.

Протидіяти, вважає політолог, можна лише шляхом консолідації національних інтересів. “Як це зробити в умовах конкурентних парламентських виборів, на сьогоднішній момент, рецепту немає. Очевидно, що єдиний можливий варіант — це дискусії, це експертні оцінки, це спроба запропонувати політикам вже готове політичне рішення, яке вони зможуть взяти на озброєння. Звичайно, якщо вони захочуть. Якщо вони не матимуть запаморочення від успіху” – відмітив Магда.

В розумінні Заходу, як вважає політолог, ми наближаємось до суттєвої кризи в середині країни, оскільки висока популярність Зеленського і очевидно, високий рівень представлення партії “Слуга народу” в майбутньому  парламенті, і призначення підконтрольного парламентській більшості прем’єра — це все будуть складовими консолідації влади в одних руках. “Як на мене, цей процес буде підштовхувати наших західних партнерів до того, щоб Україну схиляти до поступок в позиціях по врегулюванню на Донбасі, можливо до поступок щодо ситуації в Криму і прийняття його окупації, і ми, я думаю, з цим зіткнемось вже восени цього року” – сказав Євген Магда.

Є багато важливих тем, які обговорюються членами РБ ООН і не лише, які здатні відсунути питання  мови в Україні, такі як, наприклад: ескалація ситуації Ірано-Американського конфлікту, битва за арктичні ресурси, розробка ядерної зброї Іраном, постачання зрідженого газу і боротьба з Росією на цьому ринку США, та багато інших.

“Важкі тренди, які можуть поставити Україну в невигідному тлі, а саме нагадування Росії про “мирні” наміри допомогти України, а вони не хочуть визнавати винними своїх моряків за російським законодавством, вони не хочуть спілкуватись з ЛНР/ДНР і досягати з ними певних домовленостей і т.д. Тобто зображення України, як такої, що не йде на поступки. Що насправді є абсолютною неправдою, тому що висуваються такі формати відносин, які для української сторони і українських інтересів є  неприйнятними абсолютно” – відмітив заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін.

На його думку, стратегія реагування – погана стратегія, тому що вона постійно представляє Україну в контексті  нав’язуваних їй наративів і стратегій, і ми є по суті, не бажаючи того, ресурсом для цих стратегій, які виробляються в Росії.

Немає продукування ініціативних речей, які би розривали існуючі шаблони. “Ми не продукуємо неформатних пропозицій стосовно того, щоб дійсно якимось чином змінити цей контекст. Обговорювати те, що нам пропонується і є нашою слабиною” – сказав Золотухін.

За його словами, через високу політичну турбулентність найближчим часом Україні не вдасться дійсно вибудувати ту вертикально-інтегровану стратегію, яка буде мати певний зиск, не зважаючи на те, які політичні інтереси має кожен з нас. І до певної міри, питання концентрації влади в одних руках – це буде просто відповідний сигнал до суспільства, ви зробили вибір – значить ви підтримуєте стратегію, яка вам пропонується. “І принаймні, це нас багато чому навчить в майбутньому, незважаючи на ті результати, які ми отримаємо” – відмітив Золотухін.

Щодо загроз, які підстерігають Україну 16 липня, заступник міністра вважає, що варто   сконцентруватися не на тому як нам відповідати, а перестати відповідати і  почати активно пропонувати неформатні речі, які примусять РФ відповідати нам. І тоді, напад буде найкращою відповіддю.

Голова товариства «Ідель – Урал» Олександр Болькін, припустив, що в Україні має бути створений інститут, який вивчає нацменшими РФ для того аби мати розуміння, що там відбувається і пропонувати суспільству і владі як краще діяти.

Крім того, він вважає, що варто підтримувати всі ці національні рухи, хай вони слабкі. “Ми маємо припинити видачу ФСБ людей, які підтримують Україну. І для того не треба багато грошей, цього можна досягти написанням і розповсюдження через соцмережі, новин мовами нацменшин РФ. В Україні є представники всіх народів, інформація рідною мовою сприймається абсолютно по-іншому. Ми маємо формувати суспільство там, в Російській Федерації, своїх прихильників. Ми маємо приймати в себе всіх незадоволених владою РФ” – зазначив  Олександр Болькін.

За його словами, ситуація в Україні зараз дуже складна, але в Російській Федерації вона ще складніша. В України є рух, є певна підтримка світу,  в Росії того нема. І все більше і більше людей там розуміють, що вони рухаються абсолютно в нікуди.

“Війна закінчиться не тоді, коли ми знайдемо якийсь консенсус, компроміс – його немає, його не можливо знайти. Має залишитись або Україна або Російська Федерація і це має нам допомогти триматись, консолідуватись” – сказав Болькін.

Україна потребує консолідації національних інтересів і зміни стратегії, але риторичним залишається питання про те, чи вистачить сил у влади, експертного середовища, небайдужих громадян сил для цього.