Сигнал для НАТО: що задумав Кремль, розпочавши «білоруську авантюру»

-

Читайте также

В Таиланде испытали амфибийный вариант БТР AAPС. ВИДЕО

Амфибийный вариант бронетранспортера AAPС, разработанный Тайским институтом оборонных технологий (Defence Technology Institute - DTI) проходит испытания. Предполагается, что новейшая разработка...

В Турции прошли испытания российских ЗРК С-400. ВИДЕО

Армия Турции приступила к испытанию российских ЗРК С-400. Испытания проходят  в районе города Синоп на севере страны, сообщает турецкий...

Украине пора готовить чиновников для работы на деоккупированном Донбассе: заявление Резникова

Украина должна начать готовить представителей местной власти на Донбассе, которые будут работать там после деоккупации. Об этом заявил вице-премьер-министр...

Підтримка Росією Олександра Лукашенка, можливо, має свою ціну і може змінити баланс сил у Європі на тлі того, як Кремль демонструє свою силу на східному фланзі НАТО і вимагає поступок з боку послабленого білоруського автократа, пишет «Радіо Свобода«.

Олександр Лукашенко, який перебуває при владі від 1994 року, опинився в міжнародній ізоляції після того, як оголосив себе президентом після суперечливих президентських виборів 9 серпня і силового придушення протестів та арештів представників опозиції. ЄС та США оголосили, що не визнають його як законного лідера після таємної інавгурації, що її Лукашенко провів 23 вересня.

Володимир Путін, однак, протягнув руку Лукашенкові, який в минулому використовував ЄС та Вашингтон для противаги домінуючій позиції Росії, і нині Кремль пропонує військову допомогу для придушення того, що Лукашенко та Путін називають – не надаючи доказів – інспірованим ззовні повстанням.

Росія, яка давно вже хоче створити в Білорусі постійні військові бази, посилила свої військову активність всередині та довкола Білорусі, яка є її останнім другом на межі з Європою після того, як в Києві прийшов до влади антиросійський уряд в 2014 році.

Більша російська військова присутність у Білорусі може внести зміни в баланс сил на геополітичній карті Європи, говорить​ Кір Джайлс, автор книги «Москва править», співробітник Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) в Лондоні.

«Присутність російських сил в Білорусі, разом з повітряними та ракетними силами, які вони, як очікується, можуть надіслати, суттєво змінило б безпекову ситуацію широкого ареалу Центральної Європи», – каже він в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Жваво обговорюваний сценарій російської військової авантюри на кшталт захоплення перешийку в Сувалках – шматок польсько-литовського кордону, який відокремлює Калінінградський анклав від решти Росії, – вже не буде мало реальним геополітичним кроком», – додає аналітик.

Росія хоче баз

Росія та Білорусь вже досить переплетені у військкому плані. Вони мають інтегровану систему протиповітряної та ракетної оборони, а також регіональну групу сил, до якої входять чотири білоруських бригади, сили спецоперацій і російська 20-а армія. Ба більше, Білорусь є членом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якому домінує Росія.

Під час нинішньої кризи Лукашенко стверджував, що Путін запевнив його, що ОДКБ надасть допомогу на тлі бездоказних тверджень, що НАТО, мовляв, скупчує війська на західному кордоні Білорусі.

В самій Білорусі Росія орендує два військових об’єкти: об’єкт стратегічної балістичної ракетної оборони, що ним опікуються Повітряно-космічні сили Росії в Ганцавичах та об’єкт зв’язку для Російського військового флоту у Вілейці.

Але для Кремля давнішньої метою є постійна військова база на території Білорусі, пояснює Найджел Гоулд-Дейвіс, колишній британський посол у Білорусі, а нині експерт Міжнародного інститут стратегічних досліджень.

«Москва хоче військово-повітряної бази принаймні з 2013 року. Вона вже має два менші об’єкти: радар та передавач морського зв’язку. Але база була б значним моментом, беручи до уваги, що Білорусь межує з трьома членами НАТО», – зазначає Гоулд-Дейвіс у письмових відповідях на запитання Радіо Свобода.

В 2015 році Путін наполягав на угоді щодо базування російських літаків Су-27, але не дотиснув Лукашенка, про що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров згадував у вересні 2019 року як про «неприємний епізод».

Відмова Лукашенка сталася роком після російської анексії українського Криму і початку війни на сході України.

Відмовившись підтримати Росію щодо Криму та Донбасу, Лукашенко задумався про територіальну цілісність його країни і знову почав пом’якшувати складні відносини із Заходом – це звична його стратегія, коли в нього напружуються відносини з Росією.

З антиросійським урядом нині у Києві, Білорусь «набула нового значення для стратегії Росії», – каже Ніколас Маєрс, військовий експерт, який останнім часом пише зокрема про перешийок в Сувалках, який розділяє Білорусь та мілітаризований російський Калінінград.

Через послаблені позиції, Лукашенко може бути більш зговірливим щодо військово-повітряної бази, а також швидше піде на продовження терміну оренди росіянами двох військових об’єктів у Білорусі, термін оренди яких збігає у червні 2021 року.

«На тлі того, що сьогодні переговорницькі позиції Лукашенка майже повністю ослабли, Росія має всі карти на руках для досягнення своєї стратегічної цілі», – пояснює Лаурінас Йонавічус, професор Інституту міжнародних відносин та політичних наук при Вільнюському університеті.

Однак, Москва може не одразу скористатися своєю перевагою, побоюючись тісного зближення з непопулярним правителем, якому, можливо, залишилось не так довго перебувати при владі, і явне зближення з яким може не зіграти на руку Росії.

«Оскільки зараз Лукашенко ставить на підтримку Росії для того, аби залишитися при владі, будь-який радикальний крок російської сторони може викликати дуже негативну реакцію озлобленого суспільства. Москва не хоче відчуження білоруського народу, як це сталося у випадку з українцями», – каже Йонавічус Радіо Свобода.

Багато оглядачів бачать паралелі між Лукашенком та колишнім українським президентом Віктором Януковичем, якого усунули від влади після протестів на Майдані в кінці 2013-го – на початку 2014 року.

Через місяць після усунення Януковича у лютому 2014 року, росіяни анексували Крим, а ще через місяць почали активно підтримувати «сепаратистів» у Східній Україні.

«Як у випадку з Україною, Росія розглядалася такою, що може втрутитись, якщо Москві видаватиметься реальною загроза «втрати» Білорусі на користь Заходу. За останні шість років були численні дискусії – що може спонукати російське військове вторгнення в Європі після України? І в багатьох таких сценаріях, ось саме така ситуація, яка виникла в Білорусі, була на першому місці з усіма широкими наслідками для безпеки континенту», – розповідає Джайлс.

«Між Білоруссю та Україною є багато відмінностей, але коли вести мову про російську військову інтервенцію, є ключові подібності. Нестабільність, небезпека втрати фактичного права вето на зближення Білорусі з західними союзами – це б викликало не менш глибоку стурбованість у Кремлі сьогодні, як і у випадку з Україною в 2014 році», – додає він.

Джайлс та інші аналітики все ж сумніваються в російському вторгненні до Білорусі.

«Вірогідно, Росія намагатиметься використати кризу в Білорусі для збільшення своєї військової присутності там. Така присутність може бути у вигляді частих військових навчань, ротаційна присутність військ», – пояснює Войцех Лоренц, експерт з питань безпеки з польського Інституту міжнародних відносин у Варшаві.

Ротація російських військ відбувалась недавно в Білорусі під виглядом військових навчань. У вересні в рамках навчань російські війська були перекинуті до білоруського Бреста, що у п’яти кілометрах від кордону з Польщею. Десь тисяча російських вояків відпрацьовували умовне десантування та бомбування стратегічною авіацією із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-22. Маневри «Слов’янське братерство», проведені з 15 по 25 вересня, були наміром Росії надіслати сигнал НАТО, каже Джайлс.

«Сильніша від звичної російська військова активність у Білорусі, яка може стати напівпостійною, є чітким сигналом, який надсилає Росія НАТО – що вона може повністю змінити стратегічний баланс, розмістивши війська у прикордонних регіонах у Білорусі протягом кількох годин», – каже він.

Міністерство оборони Росії повідомило, що навчання були «відповіддю на дії НАТО» уздовж кордону – не Білорусі, а Союзної держави Росії та Білорусі.

25 жовтня 2019 року російський міністр оборони Сергій Шойгу сказав, що ситуація на західному фланзі Росії «залишається напруженою», додавши: «НАТО продовжує нарощувати свій бойових потенціал та військову активність в Європі. Воно посилює військову присутність, розташовуючи додаткові військові контингенти та наступальне озброєння».

Додаткові навчання – «Непорушне братерство-2020» – заплановані в Білорусі на 12-16 жовтня під егідою ОДКБ, і в них мають взяти участь війська з Вірменії, Казахстану, Таджикистану, а також Білорусі та Росії.

Білорусь було названо місцем цих навчань російським Міністерством оборони 15 вересня – через день після зустрічі Путіна і Лукашенка в Сочі, під час якої Путін пообіцяв Лукашенку кредит на півтора мільярда доларів для порятунку режиму.

Під час цих перемов Путін та Лукашенко погодились розширити навчання «Слов’янське братерство» до 25 вересня і проводити «майже щомісяця» спільні військові маневри на території двох країн у 2021 році.

На тлі навчань у Білорусі, Західний військовий округ Росії провів «незвично велику кількість навчань наприкінці вересня», як каже базований у Вашингтоні Інститут вивчення війни.

На тлі білорусько-російських навчань у вересні, були проведені багатонаціональні маневри в Литві за участі США, Польщі та Німеччини з 12 по 27 вересня.

Армія США повідомила, що ці навчання планувалися давно і «жодним чином не пов’язані з подіями, які відбуваються в регіоні».

«Всі союзники в НАТО підтримують суверенну і незалежну Білорусь, і ми очікуємо, що всі країни будуть робити те саме. Альянс залишається пильним, суто оборонним і готовим дати відсіч будь-якій агресії проти союзників по НАТО. Присутність НАТО в східній частині ареалу альянсу має на меті відвернути агресію і зберегти мир», – пояснив електронним листом один зі співробітників штаб-квартири НАТО.

На тлі регіональних побоювань, спровокованих російською агресією проти України, США тепер мають 4,500 вояків на території Польщі. В червні минулого року дві країни погодились передислокувати ще тисячу вояків на ротаційній основі.

Можливість розташування більшої кількості російських військ у Білорусі лише додасть безпекової стурбованості для НАТО, каже Ґустав Ґрессель з Європейської ради з міжнародних відносин.

«Додаткові російські війська в Білорусі ще більше посилять ворожі війська на кордоні з НАТО. Коли (росіяни) зможуть використовувати білоруську територію, це зробить НАТО більш уразливим географічно. Захист Балтії був бігом проти часової стрілки, а нині (з можливістю додаткових військ) Москва віднімає від двох до трьох днів у стратегічному оборонному балансі», – каже аналітик.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

В Таиланде испытали амфибийный вариант БТР AAPС. ВИДЕО

Амфибийный вариант бронетранспортера AAPС, разработанный Тайским институтом оборонных технологий (Defence Technology Institute - DTI) проходит испытания. Предполагается, что новейшая разработка...

В Турции прошли испытания российских ЗРК С-400. ВИДЕО

Армия Турции приступила к испытанию российских ЗРК С-400. Испытания проходят  в районе города Синоп на севере страны, сообщает турецкий военный журнал M5. Как передает Reuters...

Милитаризация Крыма: оккупанты провели для гражданских лиц обновленную игру «Зарница» с настоящими танками

На военном полигоне Черноморского флота РФ в оккупированном Крыму прошла первая военно-тактическая игра "Заря", для совершеннолетних граждан, имевших собственное игровое оружие и экипировку. Также...