«Переможні» традиції і погрози: Росія продовжує просувати культ війни

-

Читайте также

Формат масштабних урочистостей з відзначення чергового «Дня перемоги» вже давно став незмінним елементом російської пропаганди. Не став винятком для Росії і цьогорічний травень. І хоча свого часу навіть Сталін відмовився від подібних святкувань, сучасна Росія вперто відстоює і нав’язує своє бачення як свята, так і власної ролі у перемозі над нацизмом, пише автор Олекса Вернигора на сайті Newssky.

У Росії 9 травня в різних містах пройшли «переможні» паради. Російський президент, а заодно і головнокомандувач Путін приймавголовний із них — на Красній площі в Москві. Як зазначають російські ЗМІ у своїх повідомленнях, у головному російському параді взяли участь 12 тисяч військових і більше 190 одиниць військової техніки — як завжди, помпезно і з розмахом.

Разом із Путіним за парадом стежив лише один іноземний гість — президент Таджикистану Емомалі Рахмон, але на трибуні для гостей були присутні ветерани. Щоправда, у достовірність їхньої участі у військових діях віриться з натяжкою, бо якщо взяти до уваги те, що навіть «дітям війни» вже далеко за 80, то справжні ветерани мають наблизитися або перейти сторічний ювілей. Не дивлячись на такий поважний вік та все ще загрозливу ситуацію з поширенням коронавірусу, кадри трансляції московського параду фактично не зафіксували масок для запобігання поширенню COVID-19. Зате зафіксували чергову «переможну» промову Путіна. Цього разу, за підрахунками російського ресурсу URA.RU, вона була найдовшою за всю історію президентства Путіна з цієї нагоди.

Звертаючись до присутніх, Путін підкреслив, що цей день завжди буде «священним» для Росії. «Ми завжди будемопам’ятати, що цей величний подвиг здійснивсаме радянський народ. У найважчий час війни, у вирішальних битвах, що визначили результат боротьби з фашизмом, наш народ був один», — заявив Путін, не згадавши жодним чином про роль союзників Радянського Союзу по антигітлерівській коаліції в Другій світовій війні. Під поняттям «радянський народ» президент Росії очевидно має на увазі росіян. Хоча такого народу — «радянського» — не було ніколи.

З гітлерівською Німеччиною воювали десятки народів, серед яких були, звичайно, і росіяни. Путін фактично підхопив та продовжив позицію Сталіна, який ще у 1945 році на урочистому прийомі в Кремлі проголосив тост «за здоров’я російського народу», назвавши його «найвидатнішою нацією» та «керівною силою» Радянського Союзу у війні. Через десятки років подібну позицію відстоює і сучасний очільник Кремля, який вже висловлювався, що все-одно б перемога була за Росією і без участі України: «Ми все рівно перемогли б у війні. Бо ми — народ переможців», додавши до цього, що війна була виграна насамперед за рахунок ресурсів Російської Федерації. Як бачимо, час іде, але природа російського імперіалізму та принципи пропаганди лишаються незмінними.

Згадав Путін і про «агресивні плани» та попередив, що «немає прощення і виправдання» тим, хто їх задумує. Звучить трохи дивно, якщо взяти до уваги, що найбільше цих «агресивних планів» в арсеналі саме сучасної Москви. Але боротися з собою Путін, звичайно ж не буде, краще вкотре пригрозити та показати свою «міцну позицію» на увесь світ, адже найкращий захист — це напад. У своїй промові до 9 травня Путін також наголосив на тому, що «історія вимагає робити висновки і отримувати уроки». Він також сказав, що «сьогодні ми бачимо збіговисько недобитих карателів, їхніх послідовників, спроби переписати історію, виправдати зрадників і злочинців». Риторика про «карателів» вочевидь стосувалася і України.

Це підтвердив у своєму коментарі і прес-секретар Путіна Пєсков. Подібну лексику Росія використовує проти України вже давно, ще з часів власного вторгнення та окупації українських земель. Російська пропаганда під соусом «карателів», «нацистів» та «зрадників» подає усіх, хто за незалежну та сильну Україну, хоча подібне визначення більше «пасує» саме російським карателям, які у 2014 році вдерлися на територію України та окупували Крим і частини Донецької та Луганської областей. Та і у переписуванні історії Москві немає рівних. І тут «велика Перемога» вже асоціюється в Росії з значним внеском Путіна, адже саме за його президентства культ георгіївської стрічки та «побєдобєсія» значно виріс, як і значення фрази «Можемо повторити», висунутого на противагу «Ніколи знову».

Цьогорічне відзначення «Дня перемоги» в Росії пройшло на тлі значного погіршення внутрішньої ситуації в країні, зовнішніх стосунків, дипломатичних скандалів та зниження рейтингу провладної партії «Єдина Росія» напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. За результатами опитувань, сьогодні «Єдину Росію» підтримують близько 27% росіян. Тому демонстрація своєї «сильної» позиції та можливостей на традиційному параді для Путіна якраз доречна. І хоч Росія продовжує всіх звинувачувати у «переписуванні історії», сама ж намагається відстояти ту «історію», яка вигідна саме для неї.

Президент Росії Володимир Путін навіть запропонував Державній Думі РФ підготувати до весняної сесії законопроект, що забороняє публічно ототожнювати ролі СРСР і фашистської Німеччини. 5 травня депутати Держдуми від «Єдиної Росії» Ямпольська та Жуков вже внесли на розгляд поправки до закону «Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років». Цей законопроект забороняє публічно ототожнювати ролі сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини в роки Другої світової війни. Автори пропонують заборонити заперечувати «вирішальну роль радянського народу в розгромі нацистської Німеччини і гуманітарної місії Союзу РСР при звільненні країн Європи» в роки Другої світової війни. Заборону планують поширити на публічні виступи, твори, які демонструються публічно, а також засоби інформації та інтернет.

Одночасно на розгляді парламенту Росії перебуває законопроєкт, що пропонує скасувати засудження так званого пакту Молотова — Ріббентропа, документа, який в історіографії розглядається як одна з основних причин, що дозволили нацистській Німеччині почати бойові дії проти Польщі в 1939 році. Як відомо, у період із вересня 1939 року до червня 1941 року нацистська Німеччина та Радянський Союз не були ворогами в Другій світовій війні. СРСР атакував територію Польщі через 17 днів після того, як свою операцію проти цієї держави 1 вересня розпочала Німеччина. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Німеччини з Польщею та країнами Заходу та надавав СРСР можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали. Таємний додатковий протокол визначав сфери інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними після нападу Німеччини на Польщу.

День перемоги над нацизмом для більшості країн світу став днем жалоби і пам’яті. Тому парадно-пафосне святкування по-російськи щонайменше дивує і засмучує. Адже те, що робить Росія сьогодні фактично далі формує культ війни. Та і пам’ять про Другу світову війну Кремль вміло застосовує для подальшої мілітаризації, військової мобілізації росіян та просування агресії у сучасних умовах. Тому і не дивно, що «геогрієвська стрічка», символ тих страшних часів, стала і символом нової антиукраїнської агресії, а сучасна російська політика має так багато схожого з тим, що відбувалося у Німеччині за часів Гітлера.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу

загрузка...

Свежее

Оправдание насилия — еще один фактор «русского мира»

На России высокий спрос на насилие. Это одна из граней ностальгии за СССР. В СССР насилие было нормой, и...