Немецкий теолог или агент Кремля? Как РФ использует для борьбы с томосом представителей науки

-

Читайте также

Армия Польши получила первые аэромобильные средства передвижения. ФОТО и ВИДЕО

6-я десантно-штурмовая бригада им. Станислава Франтишека Сосабовського армии Польши получила первые аэромобильные транспортные средства. Об этом сообщает сайт польского Минобороны. В...

Доба в ООС: 11 обстрілів, в України знову втрата

За даними прес-центру ООС, 15 січня збройні формування РФ 11 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції...

Во Франции полностью заблокированы 7 портов: названа причина

Семь портов во Франции остаются заблокированными, рейсы паромов задержаны или отменены. Об этом сообщает издание The Local. Причиной этому является забастовка...

Чим ближча Україна до отримання томосу про автокефалію своєї церкви, тим сильнішим стає спротив, який організовує Російська Церква разом із Кремлем. При чому для цього вони залучають усі можливі методи. Це і пропаганда у ЗМІ, і перекручування історичних фактів, і багато іншого у різних сферах суспільно-політичного життя.

Окрім дипломатичного корпусу, до цього процесу стали долучатись і заангажовані науковці. Прикладом такого методу впливу на широкі верстви населення Росії і в цілому Європи є нещодавнє інтерв’ю німецького богослова, професора Бремера Томаса, який відомий своїми дослідженнями у галузі російської церковної історії та богослов’я. Зокрема у науковому доробку доктора теології є такі праці: «Церква та імперія. Нариси історії російського православ’я», «Концепція дифузії. Російська православна церква та “русский мир”», «Християни і церковна влада: Росія і Україна в порівнянні», «Культура і право в німецькому і російському розумінні».

Зважаючи на обмежений обсяг статті, ми не можемо навести детальний аналіз вказаних наукових праць, але навіть не роблячи цього, а лише ознайомившись із уже згаданим інтерв’ю професора одному із німецьких видань, стає зрозумілим, що науковець подає інформацію однобоко – в стилі російської пропаганди.

Так, наприклад, відповідаючи на запитання журналіста про можливі наслідки після отримання Томосу, професор говорить про розкол як в Українській Церкві, так і в світовому Православ’ї. Для людей, котрі цікавляться долею українського православ’я, відразу згадаються аналогічні нещодавні заяви про вселенський розкол спікерів та вищого духовенства РПЦ і, зокрема, її частини, яка знаходиться в Україні.

Щодо співпраці РПЦ і Кремля доктор богослов’я також відповідає у дусі російської пропаганди, кажучи: «Я сказав би, що вони не так уже й тісно співпрацюють, якщо робити наголос саме на співпраці. Я не вважаю, що держава та церква координують дії щодо українського питання», пояснюючи це меседжами звичними для російських церковних і світських можновладців: «значна частина російської церкви дотримується дуже схожої позиції, що й російська держава. Ще важливішим є те, що ця позиція схожа на позицію значної частини населення Росії… в деяких питаннях вони мають спільні позицію та переконання».

Зважаючи на науковий ступінь доповідача, такі відповіді можуть викликати у широкого кола науковців здивування і навіть поставити під сумнів обізнаність самого спікера у цьому питанні, його науковий ступінь і знання. Адже, якщо нам не зраджує пам’ять, для того, аби отримати науковий ступінь такого рівня, необхідно написати відповідну наукову працю, яка вимагає огляду усіх наявних джерел та історіографії проблеми, їх критичного осмислення і наведення об’єктивних обґрунтованих власних наукових висновків. Утім з інтерв’ю професора, котрий називає себе фахівцем у галузі церковних відносин, зокрема, в Росії, складається враження, що автор ознайомився лише із російською джерельною базою, оминувши увагою усі наявні факти про щільну співпрацю російської Церкви і держави, починаючи ще від часів радянської влади, зокрема, правління генсека Сталіна. Ці факти описуються в офіційних розсекречених історичних документах, які наявні навіть у інтернет-мережі. Більше того, багато із таких архівних документів від часу розпаду СРСР стали об’єктом для дослідження незалежних і незаангажованих експертів-науковців. Виникає ще одне логічне запитання: «Чому дослідник такого високого рангу не дослідив і не проаналізував уже наявні доробки своїх колег у цій сфері?»

Відповідь на це питання може дати лише сам професор, але до розуму багатьох не лише науковців, але і пересічних громадян, виходячи лише із цього інтерв’ю, може закрастися думка, що професор підпав під вплив російської пропаганди, що маловірогідно. Більш вірогідна думка, що сам науковець є агентом Кремля. Про що може свідчити і факт із біографії пана Бремера Томоса, який наводиться у одному із наукових часописів, де була опублікована його наведена вище стаття, про «рускій мир». У відомостях про автора значиться, що пан Бремер є професором Московського інженерно-фізичного інституту.

Звичайно, ми можемо помилятись у свої припущеннях, але вкотре це засвідчив і сам пан доктор, який у наступному запитанні про канонічну територію РПЦ, так само наводить тези, характерні для російської риторики, наголошуючи на тому, що території країн, що колись належали до Радянського союзу, зокрема, Україна, «історично належали до канонічної території РПЦ». Така відповідь у світлі нещодавно озвучених заяв Константинополя і взагалі свідчення самої історії, викликає не те що здивування, але і сміх, і вже не лише у колі науковців, а у людей, котрі цікавляться історією, але й учнів середньої школи. Адже ще у школі на уроках історії діти вивчають, що Хрещення Києва відбулось єпископами Константинополя у той час, коли ще Москви навіть не існувало, а на її місці було болото. Тому стверджувати, що Україна «історично» канонічна територія Москви – просто абсурдно. Адже Русь була охрещена у 988 році, а перша згадка про Москву як місто датується 1147 роком.

Звичайно, у нашу компетенцію не входить оцінювати знання пана Бремера, але із інтерв’ю професора можна зробити висновок, що Москва використовує усі можливі засоби протидії отримання Україною Томосу про автокефалію, створюючи різні можливі провокації, долучаючи до цього своїх агентів із різних сфер, зокрема і науково-історичної. При цьому використовуючи застарілі методи. Зокрема із наведеного інтерв’ю можна побачити, як відбуваються спроби маніпуляції науковими ступенями і відкрите перекручення історії, котре характерне для Московії ще від часів Петра І. Але лише про одне у Москві певно забули. Це про те, що з часів Петра науково-технічний прогрес стрімко пішов вгору, і тому кожен, хто має вихід в мережу інтернет може ознайомитись з історичними фактами і на їх основі зробити для себе об’єктивні і незаангажовані висновки. А такі інтерв’ю, котрі пронизані духом російської пропаганди і неправди, викликають лише сміх, не дивлячись на те, хто озвучує ці тези – професор чи простий школяр.

Секція «Дельта» групи «Інформаційний спротив»

Свежее

Интернет – главный враг путинского режима

Интернет и вправду, несмотря на создание в РФ замкнутой информационной системы, продолжает оставаться наиболее недостижимой по тотальному контрою областью...

На Кипре оскандалился пророссийский митрополит, выступающий против ПЦУ. ФОТО

Митрополита Киккского Кипрской Православной Церкви Никифороса заметили на автомобиле Mercedes-Benz S63 AMG мощностью 612 лошадиных сил. На роскошном авто он приехал к своей пастве....

Доба в ООС: 11 обстрілів, в України знову втрата

За даними прес-центру ООС, 15 січня збройні формування РФ 11 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських...

Это может быть интересно