Навіщо Росії прах розвідника НКВС Миколи Кузнецова і що з ним робити

-

Читайте также

Пару років тому мій знайомий раптом перейнявся питанням: як допомогти родині співробітника НКВС Миколи Кузнєцова перевезти його прах зі Львова до Росії. Питання мене здивувало. Тим більше, що попри начебто чисто людську, гуманітарну складову питання, в ньому також проглядала дуже важка і небезпечна геополітична складова, пише в своєму матеріалі на сайті Радіо Свобода письменник Андрій Курков.

Було зрозуміло, що Львову прах агента НКВС не потрібний, але питання його репатріації на історичну батьківщину до відновлення Status Quo з Російською Федерацією, до повернення Криму і частини Донбасу – не виглядало ані актуальним, ані взагалі здійсненним.

А тут, кілька днів тому, зі заяви міського голови Львова Андрія Садового, я зрозумів, що Росія продовжує боротьбу за прах!

І ситуація нагадала мені мій власний роман «Остання любов президента», в фіналі якого РПЦ оголошує Володимира Леніна святим і дарує його мощі Києво-Печерській лаврі. Російські комуністи несуть мощі на плечах до Києва, таким чином здійснюється масовий прихід російських православних комуністів в Україну, чим ставиться під великий сумнів європейське майбутнє незалежної країни.

Цього разу саме український суд ухвалив рішення про повернення праху Кузнєцова до Росії, а Львівський міськвиконком відмовився це рішення виконувати – перш, ніж українців, яких захопили в Криму і на Донбасі не звільнять з російських тюрем і не відправлять додому.

Партія ОПЗЖ, що нагадує мені саме православних комуністів з мого ж роману, виступила в Раді проти рішення Андрія Садового. Її підтримав головний пропагандист російського телебачення Володимир Соловйов.

Війна за прах вийшла на новий рівень і я не здивуюся, якщо найближчими днями який-небудь Басманний суд в Росії у ухвалить рішення про перейменування мера Львова Андрія Садового в «Маркіза де Сада».

Однак у цій історії є і трохи інший аспект: під час нинішнього кривавого протистояння Росії і України передати родичам прах Кузнєцова – це вистрілити собі в ногу.

Головним «родичем» Миколи Кузнєцова є сам Володимир Путін, якому прах радянського розвідника необхідний для чергового закачування «пропагандистського ботоксу» російському суспільству, щоб наповнити свіжою «кров’ю губи» російського патріотизму.

Можна тільки уявити собі, який креатив проявлять режисери-постановники великого переміщення праху радянського героя з «фашистської» території України на історичну батьківщину. Тут оживе вся радянська історія з її пантеоном, підніметься новий інтерес до радянських фільмів про Другу світову війну, додасться яскравих фарб і в нову любов до Сталіна, ну і ясно, що кульмінацією всього цього має бути виступ Володимира Путіна на всіх телеканалах Росії про значення НКВС в радянської історії і про роль розвідника Миколи Кузнєцова в ній же.

Такої дози войовничого адреналіну російське суспільство не отримувало з часів урочистій анексії Криму.

Гордість за велику батьківщину відродиться з новою силою і дасть Кремлю фору на кілька років продовження своєї нинішньої внутрішньої і зовнішньої політики, однією з цілей яких буде в черговий раз підтвердити, що у Росії – особливий цивілізаційний шлях, особлива власна демократія і особлива власна історія, яка визначає цей шлях і цю «демократію».

Одним словом передача праху Кузнєцова додасть Кремлю сили і можливості продовжити боротьбу з Україною та іншими сусідами, що вирішили піти своїм власним шляхом.

Як письменник, а не як політик, я б запропонував сприймати повернення праху Кузнєцова, як довгостроковий проект і для початку можна було б передати прах на конкретно обумовлений час третій країні з тим, щоб після закінчення ворожих дій РФ щодо України і після ліквідації наслідків цих дій – прах радянського розвідника міг би бути переданий третьою країною представникам Російської Федерації.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее