Європейський суд відмовив одеському терористу у компенсації

-

Читайте также

Новости из зоны: Жить в гетто!

Первое, о чем я предупреждала земляков в 2014-м году, так это о том, что стремление «назад в СССР» или...

В Одессе предупредили о деятельности псевдо-нацгвардейцев, грабящих прохожих. ВИДЕО

В Одессе орудуют неизвестные, которые представляются военнослужащими Нацгвардии, проводят обыски у прохожих и пытаются отобрать ценные вещи. Об этом сообщает...

В Китае усиливают контроль за экспортом продукции двойного назначения

В целях защиты национальной безопасности постоянный комитет всекитайского собрания народных представителей одобрил закон, который вводит усиленный контроль за экспортом...

Європейський суд з прав людини відмовив лідеру групи одеських терористів Володимиру Грубнику, який подав позов проти України, у задоволенні вимог про матеріальну компенсацію. Про це повідомляє ресурс sud.ua з посиланням на заступника міністра юстиції – уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Івана Ліщини.

Терориста було засуджено до 8 років позбавлення волі за вибух в одеському офісі Служби безпеки України у 2015 та за підготовку серії терактів. До затримання чоловік працював хірургом у міській лікарні №11. Минулої зими його звільнили в рамках обміну полоненими на Донбасі.

У ЄСПЛ він оскаржував затримання без санкції суду, інформування про причини затримання лише через 23 години після самого затримання, обов’язковість тримання під вартою до суду і те, що при обранні запобіжного заходу суддя вказав наявність «доказу» того, що Грубник скоїв особливо тяжкий злочин.

За результатами розгляду справи, Суд встановив порушення ст. 5 п. 1 по обох скаргах, вказавши на особливу важливість вчасного оформлення затриманих осіб, яке, серед іншого, впливає на вчасність надання їм юридичної допомоги та на те, що затримання заявника за результатами показів, отриманих внаслідок арешту одного з учасників групи, яку очолював заявник, не відповідає умовам, встановленим в ч. 1 ст. 208 КПК, які надають можливість проводити затримання без попередньої ухвали слідчого судді і, відповідно, не було вчинено «відповідно до процедури, встановленої законом».

Також Суд визнав порушення права на презумпцію невинуватості (ст. 6 п. 2) у зв’язку із прямою вказівкою в ухвалі про взяття заявника під варту на те, що він «вчинив … злочин». ЄСПЛ був готовий прийняти позицію Уряду, що суддя просто помилився або невірно сформулював свою думку, але ані сам цей суд, ані апеляційна інстанція не визнали цієї помилки та не спробували її виправити.

При цьому ЄСПЛ відхилив деякі скарги заявника.

По-перше, п. 2 ст.5 Конвенції: Суд визнав, що Уряд був більш переконливим у фактах, коли вказував на те, що співробітники СБУ повідомили заявникові при затриманні його причини. Пояснення заявника щодо цього питання були загальні та непереконливі. Крім того, з допиту, якому було піддано заявника (навіть за відсутності адвоката), загального публічного розголосу щодо вибуху в СБУ та того факту, що затримання та обшук проводили співробітники СБУ разом з експертами по розмінуванню, давали заявнику достатню інформацію щодо причин його затримання. Пізнє формальне вручення підозри могло становити порушення ст. 6 п. п. 1 та 3 Конвенції, але вони не були предметом розгляду у цій справі.

Щодо рішення по ст.5 п. 3 Конвенції. За загальним правилом, обмеження судової дискреції законом при обранні запобіжного заходу на користь тримання під вартою, становить порушення зазначеного пункту. Але у цій справі ЄСПЛ, по-перше, схвально оцінив рішення КСУ 2019 р. про визнання неконституційною ч.5 ст.176 КПК.

По-друге, він звернув увагу на те, що національні суди при визначенні запобіжного заходу заявнику оцінювали всі обставини, включаючи особу заявника, ризик продовження злочинної діяльності та ухилення від суду. Тобто посилання на ч. 5 ст. 176 КПК не було основною підставою для арешту заявника.

По-третє, досить нерозвинута аргументація судів про вибір запобіжного заходу була виправдана обставинами справи й тим, що неможливість звільнення заявника була самоочевидною: він підозрювався в організації та керівництві терористичною групою, яка складалась з кількох осіб, один з яких вже встиг втекти. Група використовувала складні прийоми секретних операцій та займалась вкрай небезпечною діяльністю, яка продовжувалась на момент арешту заявника.

Окрім того, Суд наголосив, що держава має обов’язок за ст. 2 та 3 Конвенції захищати права жертв насильницьких нападів.

Отже, Суд не встановив порушення ст. 5 п. 3 Конвенції у цій справі.

Крім того, Суд відхилив матеріальні вимоги заявника та встановив, що визнання порушень Конвенції у цій справі є достатньою компенсацією для нього.

Нагадаємо, як повідомляла група ІС, раніше в Міністерстві закордонних справ України заявили про те, що Росія намагається використати нове розслідування у справі MH17 для пропаганди.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу

загрузка...

Свежее

СМИ: Президент Молдовы Додон присылает в Кремль на согласование тексты своих выступлений

Чуть менее, чем через месяц, 11 ноября, в Молдове пройдут выборы президента республики. Основными кандидатами считаются бывшая премьер-министр Майя...

Коронавирусный кризис: почему РФ оказалась в крайне тяжелой ситуации

После того как в Европейском Союзе и США началась вторая волна коронавируса, Российская Федерация и другие страны ОПЕК+, которые планировали увеличивать добычу нефти, оказались...

Конура для крымских сирот: как на полуострове оккупанты наживаются на детях. ФОТО

Во временно оккупированном Российской Федерацией Крыму сирота Карина Чебаненко вынуждена была рассказать свою историю СМИ после того, как оккупационная администрация выделила ей квартиру. Об...