Трамп та нафтова війна: чим все скінчиться?

-

Читайте также

Дональд Трамп назвав себе президентом «часів війни», маючи на увазі свою кампанію проти коронавірусу, в якій він за головнокомандувача. Але на днях він приміряв на себе нову роль — головного перемовника, аби закінчити війну цін на нафту, що ставить під загрозу американських видобувачів сланців та сотні тисяч робочих місць. Про це пише президент та виконавчий директор Atlantic Council Фредерік Кемп (переклад – НВ).

У результаті цього тижня відбудеться екстрена, віртуальна зустріч лідерів ОПЕК з Росією, Канадою та Мексикою. Її відклали з понеділка на четвер через тривалий диспут між Саудівською Аравією та Москвою про те, як бути зі спадом глобального попиту та цін — найбільшим з часів появи першої ефективної нафтової свердловини в середині 19 століття.

Те, що вирішиться на цій зустрічі, багато розповість про межі впливу президента Трампа як провідного світового виробника нафти і газу на двох авторитарних лідерів, у стосунки з якими він так багато вклав — президентом Росії Володимиром Путіним і наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом (МБС).

Саме битва між Ер-Ріядом і Москвою за долю на ринку з початку березня призвела до рекордного падіння цін на нафту на дві третини, до $21,65 за барель, що є найнижчим рівнем з 2002 року. Тим не менш, втручання Трампа у справи цих обох минулого тижня, як сказав Джо Кірнан з CNBC, окупилось.

За словам Трампа, він очікує, що ОПЕК та росіяни оголосять про скорочення до 15 мільйонів барелів від загальної кількості у 100. Інвестори тільки встигли прокинутись у четвер і п’ятницю, коли ринки сягнули найбільшого за той тиждень приросту в майже 37%, як на вихідних «перехресна стрілянина» між саудитами та росіянами продовжилась, а ймовірність на оновлення ціни цього тижня підупала.

Чого не враховують під час таких радикальних коливань ринки, так це того, що там оперує дещо більше, ніж ці три альфа-самці — Трамп, Путін та МБС. Вони зіштовхуються з неминучою силою COVID-19, яка протягом наступних тижнів, а, може, і місяців, пригнічуватиме глобальну економіку. Вважається, що в квітні попит зменшився на більш ніж 20 мільйонів барелів, а може і цілих 30 — і це набагато більші скорочення, про які можуть заявити виробники цього тижня.

Ніколи ще світ не переживав такої подвійної кризи попиту та сплеску пропозиції. Зрештою, це може спустошити глобальні запаси швидше, ніж втручання Трампа зі закриттям своїх свердловин.

У своїй статті для Foreign Affairs пулітцерівський автор та експерт з питань енергетики Деніел Єргін підрахував, що «фактично кожен можливий барель на складських приміщеннях у світі буде заповнений до кінця квітня чи початку травня. Коли це трапиться, в результаті відбудуться дві речі: ціни різко впадуть, а виробники закриють свердловини, оскільки не зможуть утилізувати нафту».

Втім, цей пам’ятний розділ в історії енергетики закінчується, і важливо дослідити те, що стояло за драматичною зміною курсу президента Трампа навколо рекордного зниження цін на нафту, яке 31 березня він назвав «найбільшим зниженням податків, що коли-небудь діставалось» американському виробнику.

Серед факторів, що вплинули на такий розворот — ефект виборчої кампанії 2020 року, малодосліджена роль колишнього міністра енергетики Ріка Перрі, загроза для саудівського нафтопереробного заводу і потужне лобіювання американської енергетичної промисловості (очікується створення 2,5 мільйонів робочих місць).

Трамп почав змінювати курс, коли зіштовхнувся з агресивним лобіюванням з боку американських нафтових компаній та сланцевих виробників щодо того, що він має більше впливати на російських та саудівських друзів, аби скоротити їх видобуток. Його занепокоєння посилилось, коли він зіштовхнувся з потенційним впливом банкрутства деяких енергетичних компаній на зайнятість у США та його власні шанси на листопадових виборах, особливо в Техасі.

Ключовим інтриганом, як повідомили в п’ятницю Financial Times, що стоїть за очевидним поворотом політики президента, є колишній губернатор Техасу Рік Перрі, який до кінця минулого року був міністром енергетики Трампа.

Хоча Перрі й встановив хороші відносини зі саудівськими партнерами, він виступав за те, щоб США не давали саудівській нафті поступати на найбільший у Північній Америці нафтопереробний завод в Порт-Артурі, штат Техас, який повністю належить саудитам.

Виступаючи на Fox News 31 березня, Перрі сказав, що він би радив Трампу сказати, що базовані в Америці нафтопереробні заводи протягом наступних двох-трьох місяців використовуватимуть лише американську нафту. Це би був «чіткий меседж про те, що ми не допустимо, аби сюди потрапила іноземна нафта», сказав Перрі.

Разом з тим виробники сланців лобіювали, аби Білий дім припинив надавати військову допомогу Саудівській Аравії та наклав додаткові санкції на російські енергоносії, аж поки нові країни не скоротять виробництво своєї продукції. Вони також стверджували, що президент повинен розглянути питання про відміну деяких існуючих російських санкцій, якщо Путін зайде в гру та відступить від своєї кампанії, усунувши їх з бізнесу.

Втім, схоже, що саме загроза саудівським заводам та відносинам із США привернула увагу Ер-Ріяда. Зіштовхнувшись з ймовірністю того, що Путін і наслідний принц Саудівської Аравії не зможуть домогтись скорочення виробництва цих вихідних, Трамп підвищив ставки і заявив, що введе тарифи на імпорт нафти, щоб «захистити» енергетиків США від падіння цін на нафту.

Це стало би перемогою для малих і середніх виробників у конкуренції з великими нафтовими компаніями США, які виступають проти каральних тарифів.

Трампу варто подумати, як він зможе задовольнити вимоги Саудівської Аравії щодо скорочення виробництва нафти в США, не маючи прямого впливу на американських виробників. Два найбільш ймовірних варіанти — це добровільне рішення Залізничної комісії Техасу, що регулює нафтогазову галузь штату, або ж закриття платформ у Мексиканському заливі та їх 1,8 мільйонів барелів на день, обґрунтоване для робітників загрозою коронавірусу.

Незручний момент для президента Трампа в тому, що не дивлячись на давню критику ОПЕК і підтримку вільних енергетичних ринків, йому необхідно втручання картелю для того, щоб утримати виробництво сланців на плаву.

У президента Трампа немає хороших опцій. Йому бракує легких важелів впливу на гравців як внутрішніх, так і міжнародних, і він усе менше контролює удар Covid-19 на економіку. Зрештою, більш вірогідним є те, що галузь врятують рятівні заходи уряду США, ніж глобальне втручання ринку.

загрузка...

Свежее

Назад в средневековье: «Талибан» запретил брить бороды и ходить барбершопы

Движение «Талибан» запретило мужчинам в Афганистане брить бороды и ходить в барбершопы. Об сообщает местная пресси и руководителя управления...