До початку окупації на території АР Крим та міста Севастополь діяла розгалужена мережа відокремлених підрозділів комерційних банків. Свої підрозділи на півострові мали 67 банківських установ, зареєстрованих на материковій частині України, а також 2 банки, розташовані в Криму – «Чорноморський Банк Розвитку та Реконструкції» і Банк «Морський», пише «BlackSeaNews».
Держава-окупант планувала використати українські фінансові установи для пом’якшення проблем «перехідного періоду». Однак жоден з українських банків, який мав відокремлені підрозділи на території Криму, не надав згоду продовжувати роботу на окупованій території відповідно до законодавства РФ.
За період окупації Криму в різні часи починали роботу 34 російських банки. Крім того, під російську юрисдикцію перейшли 2 місцеві банки (загалом 36 – діаграма 1).
Діаграма 1. Доля банків, що працювали в окупованому Криму, станом на 01.09.2020, кількість банків
На сьогодні 28 банків позбулися ліцензій. З них 5 банків вже ліквідовано, 23 перебувають у процедурі банкрутства.
Станом на 1 вересня 2020 року на півострові залишилося 6 діючих банків РФ. Всі вони перебувають під міжнародними санкціями.
Наразі банки, що присутні в Криму, виглядають так:
ПАТ «Російський Національний Комерційний Банк» (РНКБ)
АТ «Севастопольський морський банк»
АТ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції» (ЧБРР)
АТ «ГЕНБАНК»
АТ «Акціонерний банк «Росія»
АТ «Комерційний банк «Індустріальний ощадний банк»
Сукупний розмір чистих активів банків, що наразі працюють в Криму, складає близько 19,5 млрд. USD. Але з них 14,8 млрд. – активи банку «Росія» (діаграма 2).
Це банк з головним офісом в Санкт-Петербурзі, що розташований у другій десятці рейтингу російських банків та орієнтований, як пишуть російські фінансові аналітики, «переважно на обслуговування великих корпоративних клієнтів, в числі яких підприємства та організації, що входять до структури найбільших російських компаній стратегічного призначення».
Діаграма 2. Обсяг чистих активів банків, що залишилися працювати в окупованому Криму, станом на 01.08.2020, млн USD
Бути впливовою фінансовою установою на міжнародному ринку йому заважають санкції. Ну а перейматися розвитком фінансових послуг у Криму не цікаво, тому банк займається переважно обслуговуванням фінансових інтересів своїх бенефіціарів: Юрія Ковальчука, Генадія Тимченко, Олексія Мордашова, Сергія Ролдугіна та інших, що вже отримали у власність велику кількість захопленого українського майна на окупованому півострові.
Ще один російський банк (а в Криму наразі всього два банки з «некримською пропискою») не вартий особливої уваги у зв’язку з незначним розміром та масштабом діяльності.
Всі великі російські банківські установи, що функціонували в Криму до окупації (зокрема Сбербанк, Альфа-банк, ВТБ) припинили свою діяльність на окупованому півострові через санкції та не планують її відновлювати.
З чотирьох «кримських» банків найбільш наповненим активами та територіально розвиненим банком є РНКБ, який виконує функцію «головного банку» Криму, веде розрахунково-касове обслуговування великої кількості юридичних осіб та є фактично єдиним банком, що обслуговує платежі фізичних осіб.
До речі, найближчим часом можна очікувати подальшого скорочення кількості банків в Криму: «Севастопольський морський банк», яким з січня 2020 року керує тимчасова адміністрація, за інформацією російських фінансових аналітиків, планується приєднати к РНКБ. У квітні 2020 наказом російського Центробанку розмір статутного капіталу банку зменшений до 1 (одного) рубля.
Інвестиції
За даними Росстату, за роки окупації інвестиції в основний капітал в Криму та Севастополі становили відповідно 8,6 та 1,9 млрд USD. З них за бюджетні кошти – 6,03 млрд USD (70,2%) в Криму та 1,34 млрд USD (71,6%) в Севастополі (діаграма 3).
Діаграма 3. Інвестиції в основний капітал з бюджету РФ та інших джерел в окупованих Севастополі та Криму за даними Росстату, 2014-2019, млн. долл. США
Це переважно інвестиції в об’єкти так званої Федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2024 року», фінансування якої розпочалося у 2015 році, надалі – ФЦП.
Кореляцію між обсягами фінансування капітальних вкладень в об’єкти ФЦП та обсягами інвестицій, про які звітує офіційна статистика, можна побачити на діаграмі 4.
Діаграма 4. Порівняння сумарних обсягів фінансування російської ФЦП «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2020 року» та обсягів інвестицій в основний капітал на окупованому півострові у 2015-2019 роках
Крім 70% бюджетних інвестицій в основний капітал, в діаграмах 3 та 4 можна побачити інвестиції «з інших джерел».
«Інші джерела» інвестицій в Крим та Севастополь є такими:
інвестиції в будівництво дорожньої та енергетичної інфраструктури, інших об’єктів у рамках ФЦП, кошти на які виділялися не напряму з бюджету РФ, а через російські державні та квазіприватні корпорації та/або банківські кредити;
інвестиції підприємств військово-промислового комплексу РФ у виробництво продукції військового призначення на захоплених внаслідок окупації українських заводах;
приватні інвестиції в будівництво житла для покупців з РФ – майже єдиний тип інвестиційних проектів, що орієнтовані на попит покупців, які, щоправда, в свою чергу являють собою специфічну групу з переведених до півострову російських військових та чиновників; а також торговельно-складської інфраструктури оптово-роздрібного бізнесу з регіонів РФ.
Що фінансує «кримська» ФЦП
Російську федеральну цільову програму «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополь до 2020 року» прийнято у серпні 2014 року і було неодноразово відкореговано та врешті подовжено до 2024 року.
Запланований обсяг фінансування програми (у редакції станом на 27.07.2020): 1257,3 млрд. руб. В тому числі кошти федерального бюджету – 1190,1 млрд. руб., бюджетів «суб’єктів РФ» – 36 млрд. руб., позабюджетних джерел – 311,2 млрд. руб.
Капітальні вкладення у межах програми складають 1121,9 млрд. руб., решта 135,4 млрд. руб. – «інші потреби»: містобудівна документація, система «Ера-Глонасс», створення каналів зв’язку «на користь Міністерства оборони Російської Федерації, федеральних органів виконавчої влади, інших органів і організацій, операторів зв’язку в цілях забезпечення безпеки держави, оборони країни і забезпечення правопорядку» та інше.
Що стосується цілей ФЦП і власне заходів, що фінансуються, то основними завданнями програми є подолання інфраструктурних обмежень, що виникли як наслідок окупації Криму. Це:
Діаграма 5. Основні напрямки фінансування капітальних вкладень «кримської» ФЦП РФ станом на січень 2020 р., млрд. руб.
усунення обмежень транспортної інфраструктури – будівництво мосту через Керченську протоку, реконструкція аеропорту Сімферополя, будівництво автомобільних доріг для підвищення транспортної доступності Кримського півострова і переформатування існуючих транспортних коридорів під пасажиро- і вантажопотік, орієнтований на РФ, облаштування пунктів пропуску тощо (близько 60% обсягу фінансування);
усунення обмежень енергопостачання – усунення мережевих обмежень, створення власної генерації (щонайменше 11%);
усунення обмежень інженерної інфраструктури – створення системи водозабезпечення (щонайменше 10%).
Інші заходи мають гучні назви, але незрівнянно меншу вартість у грошах:
формування промислового комплексу – це створення інфраструктури індустріальних парків (5,7%);
формування туристсько-рекреаційних кластерів (5%);
розвиток соціальної сфери (13%);
забезпечення міжнаціональної єдності (11%);
захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та інші заходи становлять лише 0,2% від обсягу капітальних вкладень.
Діаграма 6. Основні напрямки фінансування капітальних вкладень «кримської» ФЦП РФ станом на серпень 2020 р., млрд. руб.
Останні кошти, що додані до обсягів фінансування програми в липні 2020 року, не розподілені за конкретними заходами, тому структура фінансування ФЦП на сьогодні виглядає так (діаграма 6).
Можна переконатися, що пріоритети не змінилися: більш 80% – це мегапроекти з подолання інфраструктурних обмежень та заходи щодо створення телекомунікаційної та промислової інфраструктури.
Основним джерелом фінансування цільової програми є та залишатиметься федеральний бюджет Росії (діаграма 7). Кошти позабюджетних джерел ФЦП визначені в програмі як «кредити, різні види позик, а також власні кошти підприємств-інвесторів».
Діаграма 7. Розподіл коштів на фінансування капітальних вкладень «кримської» ФЦП РФ по роках і джерелах, млрд. руб.
* * *
Таким чином, стан банківської системи Криму та реальна природа інвестицій в окуповану територію свідчать про те, що в умовах міжнародних санкцій Крим за визначенням не може стати інвестиційно привабливою територією. Він є та залишатиметься фінансовим тягарем для бюджету держави-окупанта.
Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.
