Останні дії влади США нарешті змусили Європу прокинутися та переглянути свої погляди на оборонну політику. США підштовхують європейців до того, що їхня безпека насамперед залежить тільки від них. На даний момент не зовсім зрозуміло, як діятиме НАТО після останніх заяв президента США про скорочення своєї частки в Альянсі, але вже видно тектонічний розлом, що починається серед союзників.
Європа вже зробила перші кроки, заявивши про 800 мільярдів інвестицій в оборону, але це досить довгий і бюрократичний процес, а війна, на жаль, уже котрий рік іде на європейському континенті. І тут найголовніше не забувати, що ворог веде війну не тільки традиційними методами, а ще більшу небезпеку несуть його кібернаступальні операції, які за останні роки зросли в десятки разів і завдають не менш руйнівного ефекту, ніж звичайні.
За розвідувальними оцінками західних спецслужб, у найближчі тижні та місяці росія, ймовірно, посилить свою гібридну війну, щоб посіяти розбрат у європейських столицях і серед населення через кіберпростір, у тому числі через цифровий вандалізм, саботаж та операції з впливу.
І на даний момент ситуація стає дедалі невизначенішою, не в останню чергу через новини про те, що Кіберкомандування США призупинило наступальні кібероперації проти росії. Рішення, швидше за все, ухвалене в рамках широкого пакету переговорів, щоб залучити путіна за стіл переговорів для закінчення війни в Україні. Однак реальність така, що припинення кібероперацій ризикує надихнути російських кіберхакерів, які за останній рік розширили свої цілі, включивши до них авіацію, освіту, уряд, правоохоронні органи та військові організації.
У своєму річному аналізі Служба зовнішньої розвідки Естонії припустила, що «росія може продовжити свою диверсійну кампанію» у 2025 році у спробі «підірвати підтримку України» та що «акти підпалів, вандалізму та руйнувань можуть повторитись по всьому континенту». Також їхні колеги з Фінляндії заявили, що росія, ймовірно, збільшить використання всіх гібридних методів, оскільки вона прагне викликати роз’єднаність в НАТО та Європейському союзі. Ці методи включають кібер- та інформаційний вплив, а також вплив на енергетичну інфраструктуру». Такої ж думки є служба військової розвідки Данії.
Сьогодні перебіг російсько-української війни та тиск з боку Вашингтона звернули увагу Європи в основному на збільшення витрат на оборону для передових можливостей та відновлення запасів, боєприпасів та допоміжних засобів. Однак, на думку аналітиків Міжнародного інституту стратегічних досліджень, висновки розвідслужб і нещодавні дії росії в цифровому просторі вказують на те, що для стримування ворога Європі потрібні цифрові меч і щит, щоб уникнути катастрофи.
Однією з ідей, що набирає популярності в європейських столицях, є створення цифрового щита. Однією з головних причин виникнення цієї ідеї є широкомасштабні кібероперації росії як проти України, і проти світових держав загалом. Український досвід у цьому плані є унікальним, т.к. за досить короткий проміжок часу було створено кіберпідрозділи у силових відомствах України, які наразі проводять результативні як оборонні, так і наступальні операції проти ворога. Але перемог ньому буває без поразок, і ця проблема вимагає ретельнішого підходу до її вирішення. Головне не забувати, що операції у кіберпросторі несуть не менш руйнівні наслідки, ніж звичайні у військові операції.
Концепція цифрового щита є прямою відповіддю на загрозу, що створюється російськими кіберопераціями, і є скороченням для низки ініціатив, які раніше розглядалися як частина надійної та всеосяжної оборонної архітектури для захисту критичної інфраструктури, захисту демократії та збереження цифрового суверенітету. Тому Європі як ніколи зараз необхідно інвестувати в критично важливі галузі можливостей, зміцнювати оборонно-промислові бази та здійснювати довгострокові фінансові вкладення у технології та інновації.
Для вирішення цієї проблеми існують кілька варіантів.
По-перше, європейським країнам необхідно зробити більше для інвестування в обмін інформацією між державним та приватним секторами та продовжити створення динамічного європейського сектору кібербезпеки. У найближчому майбутньому це буде одним із першочергових завдань, оскільки залежність Європи від американських технологічних компаній зазнає значного тиску з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, яка дала зрозуміти, що США більше не захищатимуть Європу. Чи американські технологічні компанії відповідатимуть позиції адміністрації, ще доведеться побачити, і це є ключовою невизначеністю в найближчі місяці.
По-друге, це забезпечення безпеки європейських урядових та військових комунікацій, які постійно зазнають атак. Більш ефективне використання надійного шифрування, захищених радіомереж та захищеної цифрової інфраструктури має важливе значення для протидії російському кібершпигунству та електронному спостереженню. Понад 70% супутникового зв’язку, що використовується з метою оборони, надається комерційним сектором. Таким чином, необхідно підвищити безпеку комунікацій у критично важливій національній інфраструктурі. І все ж, незважаючи на Стратегію кібербезпеки Європейського союзу 2020 року, яка закликає до таких заходів, лише сім із 27 держав-членів ЄС повністю змінили правила кібербезпеки, спрямовані на захист критично важливих об’єктів, таких як енергетика, транспорт, банківська справа та водопостачання.
По-третє, для держав-членів ЄС є збільшення інвестицій у радіоелектронну розвідку, яка відіграє життєво важливу роль у встановленні винних, виявленні кібервторгнень та захисті критично важливої інфраструктури. В епоху цифрової комунікації уряди все більше покладаються на стратегічні системи радіоелектронної розвідки для аналізу загроз у реальному часі, що дозволяє їм виявляти та реагувати на кібервторгнення до того, як вони завдають значної шкоди. Постійні кібероперації росії проти енергосистеми України у 2015, 2016 та 2022 роках продемонстрували масштаб проблеми, з якою пізніше зіткнулися європейські країни.
І останнім пунктом є збільшення інвестицій у радіоелектронну боротьбу (РЕБ) для перехоплення російських військових повідомлень та виявлення спроб глушення до того, як вони зможуть завдати шкоди. Електронні вторгнення, такі як спуфінг глобальної системи позиціонування (GPS), глушіння радарів та кібервторгнення, стають дедалі частішими в країнах Балтії, Скандинавії та Східної Європи. Глушення GPS в регіоні на півночі Норвегії настільки поширене, що влада припинила реєструвати інциденти. У жовтні 2024 року міністр транспорту та комунікацій Фінляндії Лулу Ранне заявила, що уряд вважає, що росія стоїть за порушеннями в регіоні Балтійського моря в Глобальній навігаційній супутниковій системі та сигналах GPS, які використовуються в навігації.
Хоча НАТО та ЄС визнають РЕБ найважливішим компонентом сучасних військових операцій, зберігаються прогалини в оперативній сумісності, рівнях інвестицій та промислових потужностях. У звіті Європейського оборонного агентства за 2024 рік РЕБ було визначено як ключовий пріоритет і принаймні 14 держав-членів ЄС підтвердили «свою готовність спільно покращувати свої можливості». І тут також варто враховувати досвід України у боротьбі із ворогом. Розвиток можливостей РЕБ Сил оборони України вже давно показує позитивні результати на полі бою. Насамперед це спуфінг, який допомагає розвантажити системи ППО під час масових нальотів БПЛА. Теж РЕБ практично звів нанівець масове використання радіодронів на лінії бойового зіткнення, змушуючи ворога шукати інші варіанти рішення. Також є перші успіхи у боротьбі з КАБами, які є доволі грізною зброєю.
Ідея створення цифрового «щита» для Європи не нова, але з кожним днем стає дедалі пріоритетнішою, т.к. європейські уряди в останні роки зазнають практично постійних цифрових атак. І останні дії адміністрації Трампа показують, що без парасольки безпеки США європейський цифровий щит потрібен як ніколи, насамперед для України, яка є форпостом боротьби з путінською армадою.
Секція «Дельта» групи «Інформаційний Спротив»
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!