Росія посилює захист «коридору» в окупований Крим – координатор ІС

-

Читайте также

У випадку просування передових підрозділів ЗСУ до південно-східної околиці Лиману та південно-західної околиці Ямполя спроможності українського командування до маневру силами і засобами на важливому Рубежанському напрямку у полосі наступу суттєво покращаться. Чому саме, я, звісно, не скажу, але ті, кому потрібно, зрозуміють про що саме я. У цьому сенсі,  варто лише відзначити, що російськи підрозділи, які продовжують утримувати район східніше Верхньокам’янського дуже сильно ризикують.

Поговоримо за перспективи так званого «сухопутного коридору» між півостровом Крим та рф вздовж північного узбережжя Азовського моря.

  1. Процес оперативного розгортання військ 41-ї ЗВА на Маріупольському напрямку продовжується. До 2-х БТГ цієї армії, які почали висування у цю зону 3 дні тому (зі складу 74-ї та 35-ї мсбр) вже майже на місці (я так розумію, це передовий ешелон). Вчора «тронулась у дорогу», ще одна БТГ зі складу цієї армії (ймовірно, зі складу 55-ї мсбр). Але, місце призначення її, поки встановити не вдалося.

Загалом, процес підсилення російським командуванням саме Мелітопольського та Маріупольського напрямків в нинішніх умовах виглядає достатньо дивним. По суті, за рахунок стягнення в цю операційну зону з інших напрямків більш-менш боєздатних підрозділів, командування військ противника продовжує процес ослаблення своїх угрупувань на «альтернативних» напрямках та в інших операційних зонах.  Причому, навіть в умовах, коли ЗСУ проводять на цих самих напрямках активні наступальні дії. Що, само по собі, виглядає, м’яко кажучи, не зовсім адекватним.

Лише нагадаю, тут (мається на увазі Запорізько-Павлоградський оперативні напрямки у широкому розумінні цього терміну) ВЖЕ діють наступні російські війська:

— 58-ї ЗВА Південного ВО (причому, своїми головними силами — 19-ю та 42-ю мсд)

— на правому фланзі, південніше Донецьку, від Мар’янки до Великої Новосілки відзначається й 8-а ЗВА того ж Південного ВО (головним чином 150-ї «експериментальної» мсд, від якої на цій ділянці розгорнуто принаймні 3 БТГ, одна з яких танкова)

— про війська 36-ї та 29-ї ЗВА Східного ВО (принаймні 2 БТГ, зі складу 5-ї тбр та 37-ї мсбр, які транзитом через Мелітополь поїхали далі на північ і БТГ 36-ї мсбр на Волновахському напрямку), я писав раніше.

— приблизно за тиждень до початку наступу ЗСУ у Харківський області, командування противника на ці ж напрямки почало також перекидання підрозділів й 5-ї ЗВА Східного ВО (принаймні, 2 БТГ зі складу її 127-ї мсд намалювались також саме тут)

— окрім цього, й на Мелітопольському , й на Маріупольському напрямках продовжують діяти цілий ряд тактичних груп ПДВ. МП та військ СпП (від 22-ї обр СпП до 810-ї обр МП чф-у) . І навіть росгвардія пригнала сюди, принаймні, 3 тактичних групи зі складу свого «оперативного компонента».

— а ще тут розгорнута зведена група 1-го АК Південного ВО , так званої «нм днр» (головним чином, з підрозділів абр «Кальміус» майже у повному складі та, принаймні, 2-а батальйонна «мобілізаційного резерву» 1-го АК)

— також тут розгорнуті 2 «штурмових батальйони» російських пвк. Їх ідентифікація триває,  але за попередньою інформацією, мова йде, принаймні, про 1 батальйон зі складу пвк «редут».

За самими обережними (підкреслюю, саме ОБЕРЕЖНИМИ, а не сміливими) підрахунками командування противника зосередило, або продовжує зосереджувати на Запорізькому та Покровсько-Маломихайлівському напрямках, на ділянці від Кам’янського до Володимирівки угрупування військ десь під 18-20 «умовних» БТГ. і продовжує його нарощувати.

Як бачимо, сил та засобів більш ніж достатньо, щоб «купіровать» будь-які несподіванки і навіть для певної активно-наступальної діяльності. Однак, як виявилось, російському командуванню всього цього замало.

  1. В цьому сенсі, мене й зацікавила «поведінка» двох формувань російського війська — 41-ї та 2-ї ЗВА Центрального ВО. Справа ось в чому — за великим рахунком, підрозділи цих двох армій, згідно логіки, зараз повинні битися десь у районі Лиману та обороняти Кремінну з Рубіжним. Однак, не так сталося, як, нам з вами, гадалося.

У самий непідходящий для цього момент — за пару днів до українського наступу у Харківській області, підрозділи обох цих армій почали «зніматися» з цього району і перекидатися «кудись на південь». Причому, робили вони це досить активно та інтенсивно, як-то кажуть «у темпі вальсу» (причому, цілий ряд з них, навіть не примушував себе їхати до найближчої залізничної станції, щоб там завантажитись, а просто по ночах прискореними маршами почав переміщуватись на південь, що цілий ряд «незалежних спостерігачів» й зафіксували).

Як наслідок, прямо напередодні українського наступу підрозділи Центрального ВО були відзначені на марші у південно-східній частині Донецької області та навіть у Ростовській області рф.

Це виглядало таким чином, що російське командування вирішило за рахунок саме цих сил і засобів підсилити два своїх угрупування, які в цей момент таранили українську оборону на Бахмутському, Авдіївському та Мар’яно-Курахівському напрямках. Мовляв, донбаських «мобіків» та «вагнерівців», які рвалися південніше Бахмуту та по обох флангах Авдіївки, варто лише підсилити трохи й вони прорвуться до Курахового та охоплять Бахмут та Авдіївку, та наблизяться до «задекларованих цілей війни». Однак, замість цього трапилось інше — підрозділи обох армій поїхали далі.

Пам’ятаю, як це викликало в мене тоді здивування. Але ще більше я здивувався, коли ЗСУ вийшли к Ізюму, форсували Сіверський Донець та звільнили місто й почали просуватися у північно-східному напрямку від нього. В тому числі, звільнили Білогоровку та почали обходити Ліман з Ямполем.

Здавалося, що війська ЦВО, російське командування в цей момент поверне назад та «допоможе» Західному ВО (20-й ЗВА та 1 гв. ТА) утримати ці райони. Но, нІт. Замість цього 41-а ЗВА продовжила свій рух послідовно на південь.

І в мене виникла думка, що це не може бути саме по собі випадковим, особливо тоді, коли стало відомо, про локальне перегрупування сил та засобів 19-ї та 42-ї дивізії 58-ї ЗВА, на Запорізькому напрямку, а головне — в районі Великої Новосілки.

Ще більше, ці підозри посилило, м’яко кажучи, «дивне» використання російським командуванням свого «стратегічного резерву». Так, того самого, інтернетно-відомого 3-го АК.

Якщо хто забув, нагадаю — формувався він на 3-х НТЦ Західного ВО і власне повинен входити до складу саме його військ, але в той самий період, коли 20-а ЗВА, 1-а гв. ТА терпіли поразку в районі Ізюма, а війська 6-ї ЗВА та 14-го АК хоча й поспішно, але достатньо організовано полишали північно-східну частину Харківщини, російське командування кинуло в якості прикриття на лінію Артемівка — Куп’янськ окремі підрозділи 11-го АК (з півночі) і лише пару підрозділів 3-го АК (ймовірно зі складу його 72-ї мсбр), терміново перекинутих з півдня. Результат вам відомий — у зустрічних боях ці поспіхом зібрані і частинами, нерівномірно введені у бій резерви, були розбиті і вимушені полишити усю територію Харківської областю між Печеніжським водосховищем та ДКУ.

Постале цілком логічне запитання — якого дідька лисого?

  1. Деякі відповіді та пояснення, стосовно такої, м’яко кажучи, дивної поведінки російського командування з’явились пізніше. Усе прояснилося, коли в районі Нікольского помітили на марші російський військовий аргіш із характерним тактичним знаком військ ЦВО, який активно прямував кудись у район Розівки. За ним, прослідував інший. А в районі Мангуша, також побачили вантажівки та БТР-и з такими ж каракулями. Тож, стало очевидно, що війська ЦВО перекидаються на Запорізький напрямок, замість Сватовського, принаймні, частини з них — зі складу 41-ї ЗВА.

Але, дозвольте, шановні, де 2-а ЗВА?

Навіть якщо допустити, що 41-ю ЗВА перекидають на Запорізький напрямок, то куди поділася повнокровна (звичайно, за сучасними російськими мірками, 3-х бригадного складу — 15-а, 21-а та 30-а мсбр, це приблизно 6-8 БТГ, нехай навіть «недовідновленних») армія?

До речі, ще одне достатньо показове в плані наступу з’єднання цього ж округу, м’яко кажучи, кудись зникло. Так, я маю на увазі цілу танкову дивізію окружного підпорядкування, «героїв Броварського та Лиманського наступів» — 90-у тд. Також, десь ховаються. Скажу відверто, на сьогоднішній момент в мене не має ДОСТОВІРНИХ відомостей на цей рахунок — є інформація, що вона відведена на «доукомплектування» в район південно-східніше Донецька, є інформація про те, що вона перекидається через Ростовську область на Крим й далі в район Мелітополя. Є також інформація, що, принаймні, 3 її БТГ зосереджуються та розгортаються по умовній лінії Оленівка — Новотроїцке на Докучаєвському напрямку. Не знаю, гадати, а від того помилятися, я не хочу.

Отже, підсумуємо:

На Запорізькому напрямку, а також в районі Велика — Новосілка — Вугледар — Курахове явно відбувається щось незвичне. До речі, це стосується не тільки перекидання противником на цей напрямок додаткових сил та засобів, а й загалом, поведінки військ противника. Зокрема:

— у смугу дій 2-х БТГ 71-го та 291-го мсп 42-ї мсд 58-ї ЗВА введено додатково, принаймні, ще  1 БТГ зі складу 78-го мрп «Ахмат- Север» по напрямку Новомайорське — Причистівка — Новоукраїнка, а також Єгорівка — Павлівка. В свою чергу, В районі Мар’їнки та південніше неї оживилися 2 батальйони 1-го АК та зведена тактична група 150-ї мсд 8-ї ЗВА. Очевидно, що противник намагається обійти по флангах нашу тактичну групу, що обороняється  в районі Вугледару та в кінцевому рахунку прорватися на Курахове з півдня та сходу.

— в районі Пологи та Нестерянка у першу лінію введені підрозділи першого ешелону так званого Мелітопольського угрупування  (скоріш за все, це підрозділи зі складу 29-ї чи 36-ї ЗВА). Принаймні, в Копанях та Новопрокопівки фіксувалось «прибуття» якихось нових невстановлених підрозділів противника ротно-батальйонного рівня, які явно ущільнять бойові порядки 19-ї мсд.

— Противник потягнув через Токмак, Чернігівку та Семенівку з півдня додаткові обсяги боєприпасів та палива (це вже фіксується протягом тижня). Менше 8-10 вантажівок у цих конвоях не фіксується.

Ну й «зверху» все це трамбується додатковими БТГ 41-ї ЗВА, що в умовах наступальних дій ЗСУ на Херсонському та Сватовському напрямках виглядає «незвично».

Постає цікаве питання у зв’язку з усім цим. А «коридор» у Крим настільки важний для військово-політичного керівництва рф у Кремлі? Може він і є для Путіна, на сьогоднішній момент, справжньою ціллю війни?

Координатор групи ІС Костянтин Машовець


Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter – посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу

Свежее

Найбільший НПЗ Туреччини перестав закуповувати російську нафту

Потоки російської нафти до Туреччини, яка потроїла закупівлі після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, опинилися під загрозою. Найбільший...