Режим тиші і брязкіт російської зброї

-

Читайте также

У навчальному центрі Нацгвардії готують універсальних бійців-снайперів. ФОТО

Снайпер – це спеціально підготовлений боєць, який досконало володіє своєю зброєю, залучений для вирішення вогневих завдань на відстані та...

Коронавирус в РФ: за сутки зафиксировано более 5 тысяч случаев заражения

В Российской Федерации за сутки зафиксировали 5 061 случай заражения коронавирусом в 84 регионах. Эти данные опубликовал российский оперативный...

Українські курсанти тренуються виконувати польоти на низьких висотах: опубліковані яскраві фото

На базі бригади тактичної авіації повітряного командування «Центр» триває підготовка курсантів-випускників Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба....

З 27 липня 2020 року в рамках досягнутих Тристоронньою контактною групою домовленостей, розпочато реалізацію масштабних заходів щодо припинення вогню на Донбасі. Київ покладає великі надії на результативність подібних дій, однак, не зважаючи на, нібито, певні поступки Кремля, нарощування наступальних угруповань РФ на кордоні з Україною та посилення роботи з паспортизації населення тимчасово окупованих територій говорять про те, що РФ не збирається відступати від своєї стратегічної мети, пишуть автори Антон Міхненко, Валерій Рябих для Укрінформу.

Між надіями і діями

В оприлюдненому 28 липня ц.р. щоденному звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні говориться про те, що вже в перший день дії домовленостей спостерігачами ОБСЄ було зафіксовано 111 порушень режиму припинення вогню на Донбасі. Також в ОБСЄ вкотре були обмежені у свободі пересування…  При цьому, українська сторона в особі міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова вже поспішила висловити свої сподівання, що обстріли з боку контрольованих РФ збройних формувань (які, по суті, є частиною окупаційного контингенту) після оголошення режиму перемир’я є випадками порушення саме режиму «тиші», але не означають порушення «перемир’я» як такого.

Цілком зрозумілі прагнення української влади, закриваючи очі на «незначні» порушення, зсунути з мертвої точки переговорний процес по Донбасу та вийти хоча б на стабільне перемир’я без щоденних обстрілів військових і цивільних втрат, та почати предметне врегулювання ситуації. Бо саме припинення вогню є першою і ключовою умовою для подальшого просування по пунктах Мінських угод.

Однак, навряд чи в Кремлі, і, як наслідок, на окупованих територіях думають аналогічно. У Москві зовсім інший спосіб мислення та інтереси стосовно України. Якби у РФ були зацікавлені в перемир’ї, припинення вогню стало б доконаним фактом вже давно, тож треба брати до уваги не слова, а саме дії Кремля.

Говорю про мир — готуюсь до війни

Заяви, що лунають з РФ, традиційно розбігаються з реальними діями. Зокрема, поки російський МЗС в особі заступника голови Андрія Руденко наголошує, що «військових планів Росії щодо України немає і бути не може», по факту все зовсім інакше.

«Вздовж державного кордону України розгорнуто 28 батальйонно-тактичних груп. На сьогодні завершується формування трьох нових об’єднань – двох армій та армійського корпусу, які протягом 2020-2021 року планують набути повної оперативної готовності» – з доповіді представника України на онлайн-засіданні Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки 1 липня ц.р., присвяченому виконанню та модернізації Віденського документа 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки».

Нагромадження РФ ударних сил поблизу українських кордонів, проведення масштабних військових навчань та перевірок (під час яких не лише «борються з терористичними угрупованнями», а й відпрацьовуються масштабні наступальні бойові операції з перекиданням з’єднань та частин з глибини країни та ще багато чого іншого) свідчать про протилежне.

По факту, армія Путіна, продовженням якої є 1 та 2 армійські корпуси на окупованих територіях Донбасу, готується до війни і своїми практичними діями це активно демонструє. При цьому навіть непрофесіоналу цілком зрозуміло, на якому напрямку це може відбутись найбільш масштабно та в першу чергу.

Створення угруповання російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей у складі 1-го та 2-го армійських корпусів пов’язане з появою на сході України великої кількості озброєнь і військової техніки

За оцінками українських військових, що нещодавно  були озвучені в ході засідання Форуму ОБСЄ із співпраці в галузях безпеки ОБСЄ, станом на сьогодні поблизу кордону з Україною вже створено три міжвидових угруповання, які здатні без оголошення мобілізації та при мінімальних підготовчих заходах проводити раптові наступальні дії на території України. Вздовж українського державного кордону розгорнуто 28 батальйонно-тактичних груп. Завершується формування трьох нових об’єднань – двох армій та армійського корпусу, які протягом 2020-2021 року мають набути повної оперативної готовності. При цьому угруповання на окупованих територіях не лише не залишатимуться осторонь цих процесів, а розглядаються як авангард, що має забезпечити гібридне прикриття дій частин та з’єднань ЗС РФ на початковому етапі нової фази агресії.

Паспорт як зброя

Є ще й інші обставини, які вказують на розбіжність слів, що лунають з Кремля, з реальними діями. Москва офіційно декларує про недотримання Києвом комплексу заходів із Мінського врегулювання. Однак, в дійсності, сама їх не виконує. Якщо опустити постійні порушення тиші та перемир’я, яких за словами секретаря РНБО України Олексія Данілова було вже 29 (рахуючи поточну), залишення РФ «за кадром» ситуації навколо Дебальцевого, що за мапою розмежування відповідно до Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року мало б контролюватись Україною, є ще декілька моментів.

Серед цих обставин найбільш показовим є процес паспортизації населення Донбасу, який, по своїй суті, порушує дух мирного врегулювання, нівелює його значення та закладає міни уповільненої дії в подальшому.

Видавши в квітні 2019 року указ про спрощене отримання російських паспортів жителями тимчасово окупованого Донбасу, президент РФ Путін по факту продемонстрував своє ставлення не лише до людей на окупованих територій, а й до питання подальшого реального розв’язання ситуації в регіоні. Наразі мешканцям захопленого Донбасу вже видано більш як 200 тисяч паспортів, і ця частка постійно зростає.

Цьому сприяє не лише спрощена процедури оформлення документів, а й створені для їх отримання умови. Так, за останній час з трьох до восьми збільшилась кількість пунктів видачі паспортів у Ростовській області. В пріоритеті – надання документів російського громадянина співробітникам окупаційних адміністрацій усіх рівнів, працівникам бюджетної сфери, співробітникам силових структур, а також молоді.

При цьому навіть COVID-19 тут не є перешкодою. Так звані «міграційні служби МВС» квазіреспублік попри пандемію проводили прийом документів для набуття російського громадянства та здійснювали їх доставку до Росії. З 2 липня 2020 року було відновлено організовані поїздки мешканців окупованих територій до Ростовської області саме для отримання російських паспортів. При цьому, у разі в’їзду в Росію не вимагається дотримання режиму обсервації (самоізоляції) або здавання відповідних тестів. І це на тлі того, що представники місії ОБСЄ регулярно не допускаються окупаційною владою на окуповану територію Донбасу саме через «загрозу поширення коронавірусу».

Тут, до речі, слід відзначити, що ситуація з COVID-19 на окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, в дійсності, не проста. Окупаційна влада занижує кількість хворих на коронавірус принаймні вдвічі – з метою уникнення панічних настроїв серед населення. Станом на кінець червня 2020 р., наприклад, «офіційно» на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей було визнано 1 563 випадків захворювання або 424 особи на 1 млн населення, що у п’ять разів менше, ніж у Ростовській області (2 243) та у 10 разів менше, ніж у Росії загалом (4347). У порівнянні з Україною, кількість інфікованих осіб на 1 млн населення на той час була удвічі меншою (424 проти 983).

Що наразі відбувається на непідконтрольній території, сказати важко, однак уривчасті дані, які потрапляють до мережі Інтернет, говорять про те, що ситуація кардинально не змінилась і не стала кращою.

У Кремлі прекрасно розуміють для чого, не зважаючи на загрозу COVID-19 та інші ризики, роблять ставку на активізацію процесу видачі російських паспортів населенню тимчасово окупованих територій України. Йдеться про розширення лояльної електоральної бази (на тлі «прозрівання» власного населення) та створення умов для подальшого тиску на Україну.

Фактично мешканці окупованих територій – це лише інструментарій, який використовується задля збереження влади сучасної так званої «еліти» в РФ. Першим і дуже показовим прикладом цього стало загальноросійське голосування з питань внесення поправок до конституції РФ. Кремль дозволив новим «російським громадянам» з числа населення тимчасово окупованих територій України проголосувати за «обнуління» Путіна. А для місцевої аудиторії бажання за будь яку ціну зберегти владу прикривалось нібито демонстрацією рівності «новороссов» з числа українських колаборантів з усіма іншими підданими РФ.

Для цього на території Ростовської області поблизу з Україною навіть було створено 12 дільничних виборчих комісій. Звісно ж, результат такого електорального опитування був очікуваним. Адже цілком передбачувано, які могли дати відповіді на питання «референдуму» «вдячні» за отримання громадянства «нові росіяни», велика частка з яких заплямована участю у скоєних РФ на території України міжнародних злочинах, а мізки решти «якісно» промиті російською пропагандою.

Що ж у сухому залишку?

Де-факто, Кремль продовжує діяти всупереч своїм «мирним заявам». Окрім планомірної реалізації плану з нарощування військового угруповання на західному стратегічному напрямку, Москва також зробила ставку на максимальне перетягування на свій бік мешканців окупованих територій та їх відрив від України. При цьому, мова йде не лише про отримання паспортів, а й про пакет соціальних гарантій в системі обов’язкового пенсійного страхування, обов’язкового медичного страхування, отримання сертифікату на материнський капітал, тощо. Цілком зрозуміло, ким для України стануть ці громадяни на території Донбасу в подальшому, після мирного врегулювання.

Тож по-факту, незважаючи на чергове перемир’я, Кремль продовжує вирішувати в регіоні свої завдання. І варто  усвідомлювати, що, незважаючи на офіційні «мирні» заяви та ініціативи, Москва діє відповідно до власного плану, де Україна розглядається лише як територія російського інтересу/впливу з лояльною для себе владою. Деякі політичні поступки чи маневри з боку Москви можливі, однак стратегічна мета Кремля є незмінною – повернення повного контролю над Україною

Про це ніколи не слід забувати…


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

«Горшок вместо туалета»: в сети показали шокирующее состояние крымской клиники для коронавирусных больных

Жители города Белогорск в аннексированном РФ Крыму делятся в социальных сетях фотографиями состояния районной больницы для больных с коронавирусной...

Сибирский регионализм становится растущей угрозой для Москвы

Прошедшие за последний месяц в Хабаровске и других городах Сибири и Дальнего Востока протесты напомнили о существующей по крайней мере с XIX века проблеме...

Азербайджан сообщил об обстреле трех сел армянскими военными

Подразделения вооруженных сил Армении, используя крупнокалиберные пулеметы, в течение суток 30 раз нарушили режим прекращения огня в различных направлениях фронта в приграничных селах и...