Зеленський, Трамп, Келлог, саудити, «перемир’я до Великодня – вибори у жовтні» тощо.
Є такий жанр формуючої літератури – пророцтва, що самозбуваються. Вкидають, мусують, а коли всі звикають, навіть те, що було малоймовірним, простіше заштовхати. Так ось.
1. Україна хоче миру більше за усіх.
Справжній мир залежить від реальних можливостей путіна вести війну. Здатність росіян вести війну (наступати) залежить від кількості живої сили (смертників), яку вони набирають і практично без підготовки запускають малими групами в один кінець.
Останніми днями інтенсивність штурмових дій зросла у рази, зокрема – із залученням механізованої компоненти (танки, бронетехніка). Є відверто «психічні» атаки, які нічого, крім колосальних втрат, не призводять. Мабуть – це тло до Мюнхенської конференції та початку публічного діалогу з Вашингтоном.
Також здійснюється перегрупування сил із ймовірною метою руху на Костянтинівку. Росіянам вкрай потрібен хоч якийсь помітний успіх на початку-середині весни.
Проте.
На окремих ділянках росіяни вже сповільнилися, не скрізь, але є. З фронту надходять як погані новини, так і добрі. У тому числі – відновлення позицій. «Ходять чутки», що в окремих секторах за останні два тижні побільшало порядку.
Попереду ще будуть погані новини, росіяни намагаються вивільнити війська за рахунок вирівнювання лінії фронту, щоб посилити тиск, але в окремих точках є проблиски стабілізації. Таких втрат бронетехніки та артилерії росармія не мала вже кілька місяців.
Характер боїв все більше набуває вигляду «люди+дрони» проти «люди+дрони». Чисельна перевага в живій силі вже не відіграє такої ролі, як раніше, на перший план виходять адаптивність, якість ситуаційної обізнаності та майстерність екіпажів дронів усіх типів.
За даними групи «Інформаційний спротив», на 13 лютого 2025 року в самій росії визнано вбитими або поховано 98 469 осіб. Це ті, кого ми знаємо ПОІМЕННО і змогли структурувати по регіонах. Ще близько 450 осіб точно мертві, але для локалізації потрібні уточнення. За тиждень у росії публічно визнали 1 243 убитих. До третьої річниці повномасштабного вторгнення за ВІДКРИТИМИ даними в самій росії кількість убитих становитиме близько 100 000 осіб. Це без корейців, без ОРДЛО, але із Кримом.
Наш досвід підрахунків показує, що реальна кількість убитих МІНІМУМ вдвічі вища, росія приховує втрати. Тобто щонайменше 200 тис. тільки вбитими. Якщо додати всі безповоротні (померлі, тяжко поранені, зниклі безвісти, списані з різних причин), число не може бути меншим за 400 тис., швидше – 450-500 тис. Навіть якщо в рф співвідношення вбиті/поранені 1:2, то вони вже втратили понад мільйон людей.
Вважається, що для масштабів рф це терпимі втрати. Але факти показують: 1) ціла низка суб’єктів федерації насправді не бере участь у війні, що підвищує навантаження на ті, що залишилися; 2) восени почав формуватися та збільшуватися розрив між набором найманців та втратами, незважаючи на збільшення виплат. Це створює матеріальну основу для гальмування російської армії, якщо вони не знайдуть нових способів поповнення військ, і якщо ми не посипемося зсередини.
2. Росія перебуває у делікатній ситуації. Візьмемо для перспективи кінець року. Тепер необхідно ухвалити деякі рішення, щоб до кінця року результат перекривав витрати.
Які витрати?
Трамп і Ко вже кілька разів повторили: якщо путін ухилиться від переговорів, будуть посилені санкції. Насамперед – це удар по нафтовому експорту. Накопичувальний ефект – кілька місяців. Умовно – якщо влітку розпочнуть – до кінця року буде відчутно.
Щоб з толком наступати, росармії треба поповнитися людьми. Це передбачає посилення заходів мобілізації, на які Кремль, незважаючи на об’єктивну потребу, не хоче йти. Бо надто непопулярно. Тобто негативний накопичувальний ефект від санкцій може накластися на негатив від мобілізації.
Збивши цивільний азербайджанський літак, москва на порожньому місці роздмухала конфлікт із довгостроковими наслідками. Баку вже видворив «Россотрудничество» та обнулив «Супутник». Це – мережеві структури, якими росія здійснює вплив. Це маркер для багатьох країн. Характерно, що путін нічого не може протиставити.
Користуючись моментом, Молдова знайшла привід (падіння дронів), щоб припинити діяльність «Россотрудничества».
У Європі зараз є лише одна країна, яка не обмежує російські культурні проекти – Сербія. Днями у Белграді мали відбутися «Дні Ермітажу», але їх перенесли на невизначений термін. Росіяни стверджують – через страйки театральних акторів. Наше МЗС наголосило, що посольство України проводило роботу та роз’яснювало сербській владі сутність культурної активності рф. Не знаю, чи є прямий зв’язок із перенесенням «Днів Ермітажу», але напрямок дуже правильний.
Додамо до цього щирість на Балтиці, де почали підкручувати гайки, складності в Сирії, чутки про те, що США почали шукати нові підходи до лукашенка, і він готовий відповідати взаємністю, щоб послабити московську петлю на шиї та ін.
Нафта, Ермітаж, пропагандистські ЗМІ, бази у Сирії поєднує те, що це інструменти довгострокового впливу, частина російської інфраструктури впливу, те, що визначає довгострокові позиції рф у світі. Будувати таку інфраструктуру не так дорого, як довго. Відновлювати – набагато складніше, ніж втратити.
Коли на одній чаші терезів перспектива втрати довгострокових позицій (наприклад – цілого сегмента нафтового ринку, куди потім ніхто не пустить), на іншій має бути якийсь дуже вагомий приз, який перекриває всі можливі втрати. Таким призом може бути лише обвал України як держави, щоб одразу вивести за дужки територіальні захоплення, тему компенсацій, військових злочинів та ін. Підвісити тему санкцій. Просто захоплення ще 5 райцентрів чи 1000 км кв території ці завдання не вирішує від слова зовсім.
3. Звідси дуже проста логіка, яка зводиться приблизно до наступного.
Путін гнатиме армію вперед стільки, скільки зможе.
Путін імітуватиме переговори доти, доки не виникне реальна небезпека клінчу з Трампом.
Якщо росвійська будуть повзти вперед, але рубом стане питання – заходити в загострення зі США чи ні – проводитиметься оцінка ймовірності обвалу України. Щоб така ймовірність наростала, доки повзуть війська та йдуть переговори, розпалюватимуть усі можливі конфлікти зсередини.
Якщо ймовірність обвалу України в найближчому майбутньому комбінацією військових і невійськових засобів буде розцінена як висока, путін зірве переговори під пристойним приводом навіть з ризиком загострення. Щоб намагатися повернутися до розмови у якісно іншій ситуації.
Якщо ж армія зупиняється та/або ризики загострення зі США розглядаються як неприйнятні, буде ґрунт для підморозки війни та усунення акцентів на невоєнні дії.
Для забезпечення маневру підкачуються версії про «припинення вогню» на Великдень/до 9 травня. Щоб у разі чого все виглядало органічно. І зараз буде лавина новин про переговорний процес, 99% яких – це спам для забезпечення самоздійснюваних пророцтв.
4. Твердження, що путін – брехун, йому не можна вірити, стало загальним місцем. У Мюнхені цю фразу кілька разів промовили. Кремль може просто вийти з переговорів у будь-який момент.
Наприклад, влаштувавши теракт напередодні Великодня у церкві РПЦвУ, щоб навіть не зайти у підморозок. Теракти останніх днів (коли людей використовували навмання) доводять, що така загроза існує. Або завдавши удару по храму на окупованій території. Умовно стримуючий фактор лише один – кремлю потрібно красиво відіграти 9 травня. Це спосіб максимально розмити заходи щодо ізоляції агресора.
Або може зайти у припинення вогню, а потім вийти за місяць. Через умовний теракт на Трійцю. Але за цей період до небес злетить запит на перемир’я, повним ходом розпочнеться політичний процес. Стійкість може бути підірвана.
Головні інструменти примусу путіна до реальних переговорів – це, як і раніше, нанесення шкоди його армії та внутрішня стійкість України.
Зараз багато хто автоматично перенаведеться на новий пріоритет – «26 жовтня». Якщо зрив стійкості відбудеться до того, як кремлівський пацієнт буде надійно зафіксований, наслідки будуть дуже важкими.
Тому саудити – саудитами, але на першому місці – фронт, на другому – тил, який підтримує фронт, на третьому – пошук місця України в системі оборони Європи та закріплення його довгостроковими зобов’язаннями. Це – зерна, інше – антураж.
Координатор групи ІС Олексій Копитько
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!