Останній шанс Гундяєва: що відомо про нараду глав помісних церков в Йорданії

-

Читайте также

Генерал-майор Микац: если б мы не удерживали ДАП, то оккупанты выходили бы на границу других областей

Оборона донецкого аэропорта от оккупационных сил РФ и пророссийских вооруженных группировок шла с 26 мая 2014 года по 22...

Десятки миллиардов: в НБУ сообщили сколько денег переводили в 2019 году украинцы

В 2019 году система электронных платежей НБУ ежедневно обрабатывала около 1,5 миллиона платежей на сумму 130 млрд. гривень. Согласно сообщению...

Власти ЕС готовы ввести санкции в случае нарушений условий Brexit

Штрафы и приостановка торговых льгот будут ожидать Великобританию в случае невыполнения условий соглашения о Brexit. Об этом сообщает издание Politico...

Ініціатива Єрусалимського Патріарха Феофіла про скликання наради Предстоятелів Помісних Церков в Йорданії зустріла сильний спротив з боку самих Предстоятелів Православних Церков. Від участі у цьому зібранні вже відмовились Кіпрський архієпископ Хризостом, Афінський Єронім, а Вселенський Патріарх Варфоломій закликав Патріарха Феофіла «відкликати неканонічну ініціативу» собору в Йорданії, яка підриває Вселенський престол». Реакція інших предстоятелів на таку ініціативу поки невідома.

Припускаємо, що ця авантюра сторіччя все-таки відбудеться. Не важко здогадатись, що для самого Московського Патріарха Кіріла ця справа має дуже велику вагу. Експерти неодноразово вказували: після отримання автокефалії ПЦУ, під самим Кірілом захитався патріарший трон. У мережі є низка матеріалів, які стверджують, що у Кремлі бажають замінити Кіріла на більш угодну кандидатуру. Тому цей майбутній «собор» для Гундяєва буде останнім шансом утримати патріарший кукіль.

Ініціатива проведення зібрання Предстоятелів була озвучена після зустрічі Єрусалимського і Московського Патріархів з Президентом РФ Володимиром Путіним. Таким чином Кіріл показав своєму господарю, що робота ведеться і необхідна лише державна підтримка. Ця зустріч також свідчить, що у владних кабінетах білокам’яної надають цьому «собору» неабиякого стратегічного значення.

Церковна і світська російська влада за будь-що будуть добиватись проведення цього зібрання – не зважаючи ані на його статус, ані на те, хто з Предстоятелів візьме в ньому участь. Російські богослови і пропагандистські ресурси уже на повну публікують статті і трактати, в яких намагаються довести: для визнання собору Вселенським необов’язкова участь усіх Помісних Церков, а право скликання такого «собору» не є прерогативою Вселенського Патріарха.

Зрозуміло, що цікавить Москву далеко не єдність Церкви і не мир у Православ’ї, а власні інтереси – першість у Православному світі. Зараз, на думку російських єрархів, видався найбільш сприятливий час для втілення своїх амбіційних планів. Обумовлено, це черговим «падінням» Константинополя, який нібито став розкольником і єретиком, а, отже, вже не може бути першим серед Православних Церков.

Така логіка і амбіції притаманні РПЦ не перший рік. Нагадаємо, що таким же методом Москва проголосила свою автокефалію у 1448, і від чого 141 рік перебувала у невизначеному стані, тобто самоізоляції. Тоді російські єпископи за підтримки московського князя самовільно відкололись від Київської митрополії, яка перебувала під омофором Вселенського Патріарха, і самочинно, без погодження із Вселенським Патріархом обрали свого митрополита Іону (Одноушева), а законного митрополита вигнали. Такі дії московити пояснили «падінням» Константинополя у єресь, який на той час уклав «унію» з Римською Церквою. Таким чином у перше в історії Православ’я стався випадок самопроголошенної автокефалії. Відповідно і Томосу про автокефалію РПЦ немає і до сьогодні.

Згодом після цієї події у Москві і народиться бажання Першості, яке теж буде обумовлено «падінням» Константинополя, але вже від магометан. Так, власне, і зародилась концепція «Москва – Третій Рим». Нагадаємо, що автором цієї концепції став деякий ігумен Філофей, а її суть зводиться до одного речення «два убо Рима падоша, а третий стоит, а четвертому не быти».

Саме це бажання досі не полишає ані самого Патріарха Кіріла, ані його попередників, які упродовж багатьох сторіч намагались втілити це прагнення у життя. Проте усілякі спроби закінчувались поразками.

Одна із таких спроб, сценарій якої доволі збігається із теперішніми намаганнями Патріарха Кіріла і його прибічників, відбулась через 500 років після проголошення автокефалії РПЦ, а саме у 1948 році. Тоді за підтримки радянської влади, зокрема особисто генерального секретаря ЦК Компартії і маршала Радянського союзу Йосипа Сталіна, у Москві хотіли провести Вселенський собор «для решения вопроса о присвоении Московской Патриархии титула Вселенской». Як зазначають дослідники, посилаючись на розсекречені документи переписок, тодішня влада виділила доволі крупні суми для своєрідного заохочення представників і Предстоятелів інших Помісних Церков. І все це відбувалось на ейфорії від нещодавньої «великой победы Советского союза».

Проте, так звані грецькі Патріархати відмовились від участі у цьому соборі, від чого і сам собор перетворився у «Совещание глав и представителей автокефальных Православных церквей», який не приніс Москві бажаних результатів. Окрім, цього як показала історія, Сталін образився на РПЦ і після невдалого «Вселенського собору» в СРСР розпочалась нова хвиля гонінь на Церкву, який упродовж декількох років були припинені з боку влади, а сама РПЦ втратила державну підтримку.

Зараз церковна Москва, через 72 роки після першої невдалої спроби, заручившись підтримкою нового диктатора і господаря Кремля Путіна, на ейфорії від майбутнього святкування «75-летия великой победы», знову намагається провести Вселенський собор для тієї ж мети.

Зрозуміло, що наразі в РПЦ врахували помилки своїх попередників і тому не наважились проводити «собор» у Москві, а підбурили для цього Єрусалимського Патріарха. Місце невипадкове, має певний сакральний статус, адже Єрусалим – мати всіх Церков, місце де проповідував сам Христос, і де власне зародилась сама християнська Церква. Тому в Даниловому монастирі і розглядають Єрусалим як найкраще місце для вирішення світових церковних питань, що до речі теж не вперше. Адже ненависні РПЦ «обновленці» ще на початку минулого століття також хотіли провести «Вселенський собор» в Єрусалимі у 1925 році.

Проте сьогодні в РПЦ не поспішають оголошувати майбутню зустріч Йорданії «Вселенським собором», а обережно називають її «Нарадою», що теж свідчить на урахування помилок своїх попередників, які відразу анонсували майбутнє зібрання як «Вселенський собор». Саму ж нараду, як репетицію, радянські церковники прагнули провести приблизно за рік до самого собору. Утім сталось не так як гадалось.

На разі РПЦ діє дуже обережно і декілька років тому уже провела своєрідну негласну репетицію цього собору – у 2017 році, коли у Москві помпезно святкували 100-річчя відновлення Патріаршества. Тоді РПЦ зібрала у себе більшість Предстоятелів і представників усіх Помісних Церков, чим хотіла дорікнути Константинополю, його неспроможністю зібрати усіх на Критський собор 2016 року. Можна сказати, що репетиція пройшла вдало, а як відбудеться сам апогей московської пихатості побачимо згодом.

Ставки доволі високі. Особисто у Патріарха Кіріла на кону поставлено все, включно із його майбутнім. Проте не виключено, що і цей собор матиме такі ж наслідки, як і попередній. Господар Кремля розлютиться і опісля вже не бачити Кірілу куколя, а РПЦ – державної підтримки. Як кажуть в одній із популярних українських телепередач «Незнання історії не звільняє від відповідальності».

Духовний Фронт України

Свежее

По решению ЕСПЧ Россию обязали выплатить крупные компенсации за похищение людей

Европейский суд по правам человека признал ответственность властей России за похищение и вероятную гибель двух десятков жителей Северного Кавказа...

Штаб ООС повідомив про зміну обстановки на фронті: подробиці

22 січня збройні формування Російської Федерації 3 рази порушили режим припинення вогню. Натомість з початком доби 23 січня, ворог вогневої активності не проявляв. Про це...

Десятки миллиардов: в НБУ сообщили сколько денег переводили в 2019 году украинцы

В 2019 году система электронных платежей НБУ ежедневно обрабатывала около 1,5 миллиона платежей на сумму 130 млрд. гривень. Согласно сообщению пресс-службы регулятора, за 2019 год...

Это может быть интересно