По російських пропагандистських майданчиках зараз масово розносять бравурні оди та пафосні репортажі про те, наскільки прорив російських військ до Суджі по газовій трубі унікальна та високоефективна операція. І це звучить вкрай неоднозначно на тлі того ґвалту, який стояв серед так званих z-воєнкорів щодо того, що операція “Труба” завершилася повним провалом та катастрофою.
Тим часом у мене з’явилася дуже цікава інформація для оцінки результативності цієї операції, а саме – подання до нагородження учасників операції прориву до Суджі.
Згідно з наявною інформацією, до нагородження різного ступеня гідності подано подання на 112 учасників операції. Причому враховуються не тільки ті, що брали участь у забігу по трубі, а й офіцерський склад, який організував цей забіг, і групи забезпечення. І, на мій погляд, це одночасно дуже дивна цифра, так і дуже багатослівна.
Справа в тому, що напередодні було опубліковано репортаж присвячений цій “героїчній” операції, в якому командир ДРШБр “Восток” із позивним “Зомбі” (колишній командир 3-го штурмового загону “групи Вагнера”) розповідав про те, що в трубу загнали більше 800 осіб, тобто – більше батальйону.
А вчора, Валерій Герасимов доповів путіну, під час його візиту до Курської області, про те, що в операції з проходом трубою у Суджі брали участь понад 600 російських військовослужбовців, у складі підрозділів “Ветерани”, “Ахмат”, 11-ї МШБр, 72-ї МСД.
Запитання: Як так виходить, що учасники операції називають одні цифри, командування інші, а до нагородження представлені треті, причому, повторюся, частина тих, хто нагороджується – це ті, хто безпосередньо по трубі не повз?
Також, напередодні російський пропагандист Сладков публікував відео з командиром роти 60-ї ОДШБр “Ветер” у місці одного з входів у трубу, на якому командир, без якоїсь ейфорії та захоплення тим, що відбувається, а навпаки, зневірою та небажанням розповідає про ризики задихнутися.
Зараз у мережі все частіше публікуються фото і відео того, як з труби вивозять тіла саме тих, хто в ній задихнувся.
Відкритим залишається питання, скільки залишилося в трубі учасників операції “Поток”, якщо за одними джерелами їх було понад 800, за іншими понад 600, нагороди наживо отримають 112, а на відео з виходом підрозділів із труби ми ніде не побачимо кількості більше взводу?
Також, кілька слів про “унікальність” та “ефективність” цієї операції.
Операція “Поток” почала опрацьовуватись три тижні тому, і почалася тоді, коли українська сторона перестала отримувати розвіддані від США, а логістика з українськими підрозділами в Курській області значно погіршилася, що спричинило відведення українських військ. Тобто операція “Поток” розпочалася тоді, коли про відведення українських військ уже було ухвалено рішення у Генштабі ЗСУ і під прикриттям ар’єргарду вони відходили на південь. Іншими словами, сенсу на той момент у проведенні операції “Поток” не було жодного!
Загалом прориву у Суджу могло й не бути по трубі, бо генералу Лапіну, командувачу УВ «Север» пропонувалося висадження десанту з гелікоптерів. В операції пропонували задіяти 2-3 ланки гелікоптерів Мі-8, з можливістю десантування від 150 до 250 осіб, і ланки прикриття ударними гелікоптерами Мі-28Н. Підлітний час до місця висадки, з урахуванням 15 км труби, близько 2-3 хвилин.
Але Олександр Лапін відмовився від десантної операції, не захотівши ризикувати гелікоптерами, вибравши варіант з трубою і почавши її, коли вона вже і не потрібна була.
Думаю, після хвилі ейфорії, серед російських пропагандистів, все ж таки настане момент протверезіння від тих фактів, що будуть підніматися на поверхню, разом із тими, хто задихнувся у трубі, в жах прийдуть найаморальніші ретранслятори брехні режиму.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!