Окупанти відключають від водопостачання кримськотатарські райони Сімферополя

-

Читайте также

В Турции подготовили к серийному производству БМП Tulpar. ВИДЕО

В Турции готовы запустить в серийное производство БМП Tulpar, разработанную компанией Otokar при поддержке Управления оборонной промышленности Администрации президента...

В России полиция жестоко скрутила женщину, зашедшую в магазин без маски. ВИДЕО

В субботу, 17 октября, в городе Каменск-Уральский Свердловской области РФ полиция жестко скрутила женщину за то, что она зашла...

Сибиряк собирался спрыгнуть с моста, чтобы не превратиться в зомби из-за вживлённого в голову чипа

Житель российского Красноярска по имени Олег перелез через перила 27-метрового автомобильно-пешеходного Коммунального моста через реку Енисей, собираясь покончить с...

Окупаційна влада Криму для пом’якшення водного дефіциту може відключити від водозабезпечення райони компактного проживання кримських татар в Сімферополі. Розглядаються і інші варіанти вирішення водної кризи — або економія води за рахунок обмеження водопостачання цивільному населенню, або завдяки «військовому будівництву» водогонів для тасування водних запасів півострова. Надана експертами інформація з закритих нарад окупаційної влади засвідчує, що наразі там гарячково шукають варіанти ліквідації справді серйозного водного дефіциту. Але виходить як в анекдоті: що б не починали робити росіяни для людей, в підсумку отримують або танк, або автозак, пише ресурс QHA.

«РУССКАЯ РУЛЕТКА» ДЛЯ СІМФЕРОПОЛЯ
Варіації супержорсткого обмеження водопостачання для Сімферополя прозвучали наприкінці вересня на нараді самопроголошеного уряду Криму з проблематики житлово-комунального господарства під головування «прем’єр-міністра» Юрія Гоцанюка.

За даними, що озвучувались на нараді, стан із запасами води для кримської столиці катастрофічний.

Так, в доповіді керівника кримського «комітету з водного господарства та меліорації» Ігоря Вайля відзначається, що наявні запаси води, які можливо використати для забезпечення водопостачання Сімферополя і які накопичені в Аянському водосховищі, наразі складають лише 2,8 млн кубічних метрів.

При поточному рівні водопостачання запасів Аянського водосховища вистачить лише на 20 діб, орієнтовно до 15 жовтня поточного року.

І це при тому, що останні тижні обсяг щоденного водопостачання до Сімферополя складає лише 40% від нормативу — 140 тис. кубометрів (при потребі 350-450 куб. метрів на добу). Однак, навіть такі обсяги споживання не відповідають стану наповнення водосховищ (в тому числі з урахуванням суттєвих обсягів опадів, які випадали в Криму на початку вересня). Дощі, що прогнозуються в Криму найближчим часом, може й відтермінують «день останньої краплі», але ненадовго.

Керівництво «уряду» Криму наразі опрацьовує різноманітні пропозиції профільних організацій щодо максимального посилення режиму економії води та зменшення обсягів водопостачання, оскільки наявних запасів водосховищ, принаймні у випадку мінімального водопостачання на рівні 60-80 тис. куб.метрів на добу, вистачить лише до кінця жовтня – початку листопада поточного року.

Пропозиції ж економити, в першу чергу, базуються на скороченні постачання води населенню.

Враховуючи обмілілість Аянського водосховища, а також відсутність додаткових джерел поповнення обсягів води (шляхом «перекидання» з інших водосховищ Криму), профільні фахівці запропонували керівництву окупаційної влади відмовитись від водопостачання віддалених районів міста (Мар’їно, Кам’янка, Біле, Ак-Мечеть, Хошкельди тощо), а також ввести у Сімферополі режим водопостачання 2 години зранку і 2 години ввечері.

Коментуючи надану інформацію, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко відзначив певну тенденційність при доборі районів можливого відключення.

«Мар’їно, Кам’янка, Біле, Ак-Мечеть, Хошкельди — вони відключать легко, бо це компактні райони проживання кримських татар».

Згаданий варіант економії не єдиний в арсеналі кримської «влади». Ще один був озвучений на початку вересня після з’ясування вкрай низького рівня заповненості кримських водосховищ.

На одній з закритих нарад так званий директор «Води Криму» Володимир Баженов повідомив, що за 3 серпня по 3 вересня запаси водосховищ Криму зменшились на 12 млн кубометрів. На 4 вересня 2020 р. вони складали лише 62,9 млн куб. метрів, тоді як в цей період торік були в 2,5 рази більшими – 143,6 млн кубів.

У разі різкого зниження водопостачання через брак води, зокрема, розглядалась можливість розділити Сімферополь на дві половини та постачати воду до кожної через день.

Також існує необхідність додаткового забезпечення підприємств ЖКГ Сімферополя водою на рівні 25 тис.куб.метрів щодобово для забезпечення опалювального сезону та систематичного постачання гарячої води. Однак вирішити цю проблему за рахунок запасів з водосховищ малоймовірно.

У якості єдиного засобу забезпечення столиці Криму водними ресурсами було прийнято рішення про додаткове буріння 20 свердловин, 14 з яких будуть використовуватись підприємствами ЖКГ для забезпечення функціонування системи централізованого опалення Сімферополя.

Андрій Клименко зауважує, що отримані з цих нарад дані доволі точно відображують складність водної проблеми, попри додавання певного драматизму, «щоб Москва швидше дала гроші».

Експерт також звертає увагу на цікавий нюанс — до 2014 року щороку з жовтня Північно-Кримський канал припиняв поставку води до Криму на зимовий період, а відновлював лише навесні, на початок весняно-польових робіт. Однак ніякого серйозного дефіциту води для місцевого населення не фіксувалось. Зараз водний дефіцит цими місяцями (крім блокади) провокує, за різними оцінками, колонізація та мілітаризація Криму Росією, яка відчутно збільшує водовикористання, а також навантаження на водопостачальну та каналізаційні системи півострова.

«ЛЕГЕНДАРНЫЙ СЕВАСТОПОЛЬ, НЕДОСТУПНЫЙ ДЛЯ… ВОДЫ?”
Проблеми з водою в Сімферополі критичні, але не настільки вражаючі, якщо порівнювати їх із водозабезпеченням Севастополя.

Андрій Клименко, який до окупації багато років жив в різних містах Криму, відзначає, що можливість водопостачання кримської столиці все ж таки різноманітніша: навколо є декілька водосховищ, водовод великого діаметру, річка Салгір. Плюс, рельєф місцевості простіший для реалізації будівельних проєктів, а населення Сімферополя не зростає такими швидкими темпами, як населення Севастополя, який активно заселяють російські військові з родинами.

Дійсно, за даними російських сайтів, населення Сімферополя з 2014 року практично не змінилось, збільшившись «офіційно» лише на 4 тисячі осіб (до 342 тисяч). А от в Севастополі відбувся очевидний стрибок кількості мешканців, а значить і водокористувачів. Тільки з 2015 по 2020 рік кількість севастопольців зросла майже на 55 тисяч — до 449 тис. осіб.

Додатковим навантаженням можна вважати й активізацію розвитку міста, його підприємств та прилеглих територій як бази ВМС РФ. Водночас, принципово нових джерел водопостачання за період окупації винайдено не було.

Не сприяє і погода. За даними кримських синоптиків, в Чорноріченське водосховище, що живить Севастополь, вода не надходить з 28 серпня. Серйозні опади на території півострова у вересня спостерігалися лише двічі: 5-6 вересня і 29-30 вересня. Вони носили локальний характер і не принесли великого припливу води в річках. Так, в басейні річки Чорна, яка живить Чорноріченське водосховище, кількість води за місяць склала 70-73% від норми.

«В Севастополі прогнозується ще гірша ситуація. Там 80% води — з Чорнорічинського водосховища, ще 20% — артезіанські свердловини. Їхню ідею перекидання води з річки Кокко́зка відхилили, тому вони тепер просто вимушені брати на облік кожну калюжу. Розумієте, якщо мова йде, що в Сімферополі вода буде через день в різних половинах міста, та й то не весь день, а 2 години вранці і 2 години увечері, то для Севастополя це означає 2 рази на тиждень», — ілюструє експерт водну обстановку.

Справді, озвучена цього літа ідея перекидати до Чорноріченського водосховища воду з річки Коккозка, на яку російський президент Володимир Путін навіть доручив виділити мільярди рублів, була жорстко розкритикована громадськістю через шкідливість для екології і неефективність, і почила в бозє.

Однак пріоритетність окупаційних військових баз для водозабезпечення не дозволила російським очільникам відмовитись від пошуку варіантів водопостачання Севастополя. І можна бути впевненими, що при потребі будуть реалізовані будь-які ідеї, незважаючи на опір громадськості і застереження науковців.

Минулого тижня уряд РФ вирішив надати 5,8 мільярдів рублів (близько 75,3 млн доларів) для розв’язання проблем із водопостачанням в Криму. Причому переважна частина суми — 4,95 мільярдів рублів (64,4 млн доларів), виділяється Міністерству оборони РФ для проєктів в Севастополі.

Потішило формулювання в постанові російських урядовців, що гроші виділяються «имея ввиду (sic!) обеспечение бесперебойного и качественного водоснабжения». Зазвичай, в реалістичних постановах вживаються канцеляризми «для вирішення проблеми» або «з метою забезпечення».

Крім згаданих 4,95 млрд руб, виділяється ще 175 млн руб (2,3 млн доларів) на оперативні заходи для зниження втрат в мережах водопостачання Севастополя, а також 55 млн руб. (844 тис. доларів) — на геологічну розвідку водозаборів для збільшення використання підземних вод.

«Кошти виділені для Севастополя на три ключових заходи. Це частковий ремонт мереж водопостачання, де зараз істотні втрати води відбуваються. Це створення інфраструктури з Кадиковського кар’єру для поповнення дефіциту в Чорноріченському водосховищі. Воду через Чорну річку будемо подавати на гідровузол. І будівництво водозабірних споруд на річці Бельбек на нашій території. Плюс геологорозвідувальні роботи, які ми будемо проводити на території севастопольської зони з пошуку додаткових джерел підземних вод», — пояснював окупаційний «губернатор» Михайло Развожаев.

Колись в Кадиковському кар’єрі видобували флюсові вапняки, що використовували в сталеварінні, але вже не одне десятиліття видобуток припинений. На дні кар’єру утворилось озеро з прісною блакитною водою, яке завдяки своїй формі має романтичну назву «Озеро серця». Живиться воно за рахунок в тому числі дрібних джерелець, вважається найнижчою точкою в Криму — 14 метрів нижче рівня моря.

Можна згадати, що проєкт живлення Чорноріченського водосховища за рахунок води з «балаклавського озера» озвучувався ще влітку 2014 року. Тодішній «в.о.губернатора» Криму Сергій Міняйло оскандалився, заявивши, що проблему води для Севастополя вирішать за рахунок постачання води з якогось міфічного «Чорного озера в Балаклаві». І кримські, і не кримські експерти почали шукати це озеро на близьких і далеких околицях міста, але безрезультатно. Тож дійшли до думки, що Міняйло мав на увазі або Кадиковський кар’єр, або озеро Гасфорта. Втім, ще тоді проєкт обстібали в соцмережах і ЗМІ не лише через його нереалістичність, але й через захмарну дорожнечу. Крім того, сумнів викликала і викликає можливість забезпечити стабільне водопостачання за рахунок водойми, яка не має потужного природнього притоку води.

«Міфічне «озеро в Балаклаве» – то взагалі глум! У районі Балаклави (приморське містечко, що адміністративно належить Севастополю) є лише дві водойми розмірами із сільський ставок. Це озера Гасфорта (колишня каменоломня, де зараз тусуються байкери та рольовики) та водойма у Кадиковському флюсовому (вапняковому) кар’єрі, теж закинутому. Від першого озера до Чорноріченського резервуару 8,7 км, від другого – 11,2. Це по прямій. А через гори?! А яким шляхом ця вода перетече у Чорноріченське озеро, особливо якщо зважити, що флюсовий кар’єр знаходиться на 14 метрів нижче рівня моря?», — писала блогосфера шість років тому.

До речі, ще в 2014 році реалізацію цього проєкту також планували не інакше, ніж за участі Міноборони РФ.

І от зараз Кадиковсько-Чорноріченський проєкт намагаються всерйоз реінкарнувати. За оцінками фахівців, водні ресурси кар’єру зараз становлять 4,5 млн кубометрів, 4 з яких можна використовувати, а озеро Гасфорта може дати ще 2-2,5 млн кубометрів води, які підживлять водозабір.

Втім, доволі велика сума в 4,9 млрд руб., виділена зараз з російського бюджету МО, навіть викликала припущення, що насправді йдеться не про побудову ефемерного водогону, а про можливість просто осушити озеро заради використання прилеглих територій для якихось військових цілей.

Але Клименко не вважає, що з Кадиковського кар’єру можна зробити щось військове. А залучення Міноборони РФ до водного будівництва пояснює набагато більш прозаїчними обставинами.

«Факт надання грошей Міноборони свідчить про те, що немає довіри цивільним гауляйтерам, корупційним тендерам і будівельникам. А також про те, що треба робити щось негайно, а це можуть тільки військові. Справа в тому, що вони (окупаційна влада) всі ці 6,5 років не ремонтували та не оновлювали комунальні мережі. Вони (Кримський) міст будували та трасу Таврида. Для численних прожектів з опріснення, використання глибинних водоносних слоїв тощо немає експертних висновків та виконаних проектних робіт, внаслідок чого не освоєні навіть кошти, що виділялися на такі цілі урядом РФ в межах ФЦП. Тому й військові залучаються, бо їм не потрібні експертизи і проєкти».

ОСІННЯ СПРАГА ПЕРЕДУМОВА ВЕСНЯНОЇ АГРЕСІЇ?
В спілкуванні з кримчанами і експертами час від часу прослизає думка про певну штучність і нагнітання Росією водної істерії в нинішньому році. Апелювання до ООН з термінами «гуманітарна катастрофа», жорсткі обмеження населення, баки для води на подвір’ях будинків і шкіл, які час від часу якісь невідомі проштрикують цвяхами… Всі ці елементи дещо нагадують «психічну атаку» на фронтах різних війн минулого століття.

Вітчизняні і іноземні експерти впродовж останніх місяців розглядали різні варіанти ситуацій, коли в певний момент Росія наважиться вдатись до радикальних кроків для вирішення водної проблеми, або просто для розширення агресії проти України під прикриттям розмов про «гуманітарну катастрофу з водою в Криму».

Одним з часових орієнтирів такого загострення могли стати російські масштабні військові навчання «Кавказ-2020». Однак вони відшуміли наприкінці вересня і поки що не вилились у щось більш небезпечне. Експерти вважають, що не стільки тому, що водна ситуація в Криму покращилась, скільки через несприятливу для РФ зовнішньополітичну обстановку на тлі скандалу з отруєнням російського опозиційного політика Олексія Навального, заворушеннями в Білорусі, та завдяки безпрецедентній демонстрації підтримки України з боку НАТО.

Однак загроза не вичерпалась, а ймовірно, дещо відтермінувалась в часі.

Андрій Клименко зауважує, що, з одного боку, введення обмежень для населення обгрунтоване реальним дефіцитом води і відсутністю можливостей компенсувати його за рахунок внутрішніх ресурсів, а з іншого — окупаційній владі важливо створити обставини, за яких вона зможе виторговувати свої інтереси у світу і України. В тому числі, вимагаючи пустити воду Північно-Кримським каналом.

«Їм (РФ) дуже вигідно зараз, щоб населення заволало, їм треба показати гуманітарну катастрофу в ООН тощо. Звичайно, що вони будуть на цьому фоні висувати умови керівництву України — в обмін на визволення 100 кримських в’язнів Кремля, скажімо. За логікою, вони будуть готувати пік тиску на квітень 2021 року, коли розпочинають роботи канали».

Клименко сподівається, що українська влада не погодиться на формулу «в’язні за воду», оскільки на всіх рівнях існує розуміння, що доки Крим окупований, кількість заручників у Росії стараннями ФСБ може бути дуже швидко відновлена.

Щодо загострення агресії, то на думку експерта, вона може стати реальністю в будь-який момент, однак, який фактор стане тією «останньою краплею» спрогнозувати важко.

«Вони (російська окупаційна влада — прим.ред.) просто не знають, що зараз робити. Якщо там їх справді притисне «по самоє нє могу» — тоді можна чекати посилення військової загрози та/або операції спецназу на Нову Каховку. Але це все нормальна логіка, а якою буде логіка країни, яка хизується кожен день новими супер-гіпер-ракетами — це знають тільки вони самі», — підсумовує Клименко.

Нагадаємо, як повідомляла група ІС, у Криму вже зникла ріка Бельбек, яка «ніколи не пересихає», а також найдовша річка Салгір.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу

загрузка...

Свежее

Сибиряк собирался спрыгнуть с моста, чтобы не превратиться в зомби из-за вживлённого в голову чипа

Житель российского Красноярска по имени Олег перелез через перила 27-метрового автомобильно-пешеходного Коммунального моста через реку Енисей, собираясь покончить с...

В России полиция жестоко скрутила женщину, зашедшую в магазин без маски. ВИДЕО

В субботу, 17 октября, в городе Каменск-Уральский Свердловской области РФ полиция жестко скрутила женщину за то, что она зашла в магазин без маски. Сотрудники...

В Индии испытали модернизированную ракету BrahMos: опубликовано видео

Опубликовано видео испытательного пуска с наземной пусковой установки модернизированной ракеты BrahMos увеличенной дальностью до 450 км. Испытания прошли на индийском полигоне в Чандипуре в...