Москва звинувачує Константинополь у розколі православ’я

-

Читайте также

Днями РПЦ провела наукову конференцію проти Вселенського Патріархату: «Мировое Православие: первенство и соборность в свете православного вероучения». У ній взяли участь єрархи Московського Патріархату на чолі із патріархом Кірілом (Гундяєвим), священники та богослови РПЦ, а також прихильники Російської Церкви з інших Помісних Церков.

Про це пише «Духовний фронт України».

Доповіді учасників наразі не опубліковані, проте із наявних пресрелізів Московського Патріархату стає зрозумілим, що всі вони намагались очорнити ім’я Вселенського патріарха Варфоломія та Константинопольського Патріархату в цілому через дарування Томосу про автокефалію для Православної Церкви України.

Про мету та завдання заходу повідомив у своєму слові очільник РПЦ Кіріл (Гундяєв). Його промова при відкритті конференції сповнена маніпуляціями, перекручуваннями фактів та низкою дискусійних питань щодо бачення дарування автокефалії та українського церковного розділення. Розглянемо найбільш резонансні твердження.

Приступаючи до аналізу вступного слова Гундяєва, варто відповісти на головне питання: навіщо Московському Патріархату була ця конференція? Як стає зрозумілим із тієї ж доповіді Гундяєва, цей захід є своєрідною підготовкою до майбутнього архієрейського собору РПЦ, який має відбутись у листопаді цього року. Саме для нього на цій конференції готувалось необхідне канонічно-богословське підґрунтя майбутніх рішень.

Про це особисто заявив Гундяєв: «Особенно хотел бы отметить важность этой конференции, потому что предстоящий Архиерейский Собор Русской Православной Церкви даст оценку тому, что мы сейчас наблюдаем в православном мире, и если это будет угодно Духу Святому и собравшимся архиереям, примет решение, касающееся позиции нашей Церкви в отношении деяний Константинополя».

Ці ж наміри підтвердив і близький помічник Кіріла, голова відділу зовнішньоцерковних відносин митрополит Іларіон (Алфєєв). За його словами, результати конференції будуть використані на анонсованому соборі єпископів РПЦ.

Не важко здогадатись, що самі рішення будуть направлені проти Вселенської Патріархії, яку учасники зібрання намагаються звинуватити в єресі. Про аспекти цих рішень говорив Кіріл (Гундяєв). Зупинимось на деяких з них більш детально, і спробуємо прокоментувати їх, використовуючи наявні і відкриті факти і спростування.

Першим, що кидається в очі, і про що майже в унісон говорили більшість учасників конференції, це питання розколу у світовому Православ’ї. Так, за словами Кіріла, у Православ’ї сьогодні через «політичний вплив» відбувається спроба «посеять разделение и вражду между народами и Церквами», що покликана відділити «греческое Православие, средиземноморское Православие от славянского Православия, и в первую очередь — от Русской Православной Церкви». На думку Гундяєва, такі спроби мають на меті «воспроизвести модель раскола 1054 года и тем самым ослабить Православную Церковь».

До слова «Великий розкол 1054» одна із улюблених метафор рупорів Московського Патріархату та її філії в Україні. На всіх можливих інформаційних майданчиках озвучується ця мантра. Її мета – залякати своїх же вірян, зважаючи на їх необізнаність як в церковній історії, так і канонічному праві.

Варто нагадати, що розділення на Східну та Західну Церкву мало низку богословських, канонічних, літургійних причин, тощо. Нинішнє питання немає догматичного підґрунтя. Адже питання автокефалії та її дарування не містить у собі якогось особливого богословського забарвлення, а має більш адміністративний характер. Якби воно і дійсно відносилось до розряду віровчення Церкви, то цілком закономірно і об’єктивно, що на сьогодні не існувало б 15-ти Помісних Церков, та й взагалі б сьогодні ми мали зовсім інший церковний устрій.

Розкол 1054 року став наслідком тривалих суперечок про владу в Церкві між Римом і Константинополем. Утім тодішні непорозуміння не можна порівняти із теперішніми. Заяви Московського Патріархату про «папські претензії Константинополя» є безпідставними. Підтвердженням цьому слугує нещодавня промова патріарха Варфоломія після офіційної зустрічі у Михайлівському монастирі столиці.

Тоді патріарх чітко і однозначно заявив, що Константинополь ніколи не використовував дані йому привілеї задля власних інтересів. Нагадаймо слова Його Всесвятості: «Історія є достовірним небрехливим свідком правди та реальності. Вселенський Патріархат від самого початку був надійним охоронцем блага Церкви, і хоча у часи розквіту та чисельної сили він міг запровадити та встановити пірамідальну форму устрою Східної Православної Церкви, але він з відразою відкинув цю думку і не відступив ані від переданої йому Еклезіології, ані від встановленої та освяченої Соборами системи «Пентархії».

Таким чином стає очевидним, що Константинополь під омофором патріарха Варфоломія зберігає канони та історичну традицію, на якій власне і ґрунтується життя Православ’я, тобто соборноправність. Проте ці слова Глави Вселенської Патріархії залишились непочутими спічрайтерами патріарха Кіріла (Гундяєва).

Ще одним запереченням щодо «новітнього великого розколу» є власне і сама ситуація в світовому Православ’ї. Адже досі жодна із Помісних Церков не припинила молитовного та будь-якого іншого прояву спілкування із Константинополем, окрім Російської Церкви. Навіть ті Церкви, які нібито симпатизують Москві, на такий радикальний крок не пішли. Так, деякі Церкви поки не визнали ПЦУ, але ж з Константинополем ніхто не свариться. Та й варто нагадати, що досі більшість Помісних Церков не визнають автокефалію Американської Церкви, яку дарував їй Синод РПЦ в середині минулого століття. З цього приводу «великого розколу не сталось», та й Москва про це мовчить.

Наразі єдиною Церквою, яка в одноосібному порядку припинила спілкування з Константинополем, Александрією, Елладою та Кіпром є Московський Патріархат. Цілком очевидно, що саме він є винуватцем цього так званого «розколу», який фактично вже учинив. Тепер же Московська Патріархія намагається втягнути в нього інші Помісні Церкви, прикриваючись при цьому боротьбою за чистоту православ’я. Як не дивно, ініціює розкол Москва, але звинувачує у ньому Константинополь. Проте така тактика не нова для Данилового монастиря.

Підтвердження цьому слугує інша частина доповіді Кіріла, в якій він звинуватив Константинополь у зірвані розгляду питання про процедуру дарування автокефалію, яку планували прийняти на Всеправославному Соборі, що відбувся 2016 року на Криті.

За словами Кіріла, документ, який регламентував надання автокефалії був погоджений комісіями на етапі підготовки в Шамбезі, але «по просьбе Константинопольского Патриарха тема автокефалии была снята с рассмотрения». Таким чином провину за зрив розгляду цього важливого питання він переклав на Константинополь.

Проте такі звинувачення є нічим іншим як наклепом. Адже очільник РПЦ свідомо лицемірить і не пояснює чим же була обумовлена така позиція Константинополя. Щоб пролити світло на це питання варто згадати інтерв’ю 2016 року порталу РІСУ єрарха Вселенської Патріархії єпископа Іова Гечі. У ньому він детально розповів про причини зняття питання автокефалії з порядку денного Собору.

Так, за словами владики Іова, це питання було знято через позицію Московського Патріархату, який кожного разу виставляв нові претензії і не погоджувався з окремим аспектами процедури. Так спочатку РПЦ не влаштовувало проголошення автокефалії Вселенською Патріархією. «Константинополь не може сам надавати автокефалію. Треба додати, що для дарування автокефалії має бути згода і звернення від тієї Церкви, від якої якась частина хоче отримати автокефалію» – вимагали представники РПЦ. Владика зазначає, що тоді «Константинопольський Патріархат пішов на компроміс, погодився з тим, що автокефалію може надати Константинополь тільки за згодою і з проханням Церкви, в якій частина знаходиться».

Проте на цьому претензії РПЦ не припинились, і згодом їх вже не влаштовувала процедура підписання Томосу. Як говорить владика першопочатково Томос мав підписувати лише Вселенський патріарх, але російські церковники захотіли, щоб його підписували «всі глави, всі предстоятелі помісних Церков. Тому що вони мусять бути згідні, мусять признавати оцю нову Церкву». Знову Константинопольский Патріархат пішов на компроміс і сказав: «Добре. Будуть підписувати Томос всі предстоятелі помісних Церков».

Далі Москву вже не влаштовували самі підписи. «Константинопольський Патріарх підписує Томос зі словом «Проголошує», а інші предстоятелі, як раніше члени Синоду, просто ставлять за ним свій підпис за порядком православних диптихів» – зазначає владика Іов. Проте і це не сподобалось РПЦ і вони поставили нову вимогу згідно якої Інші Патріархи теж мусять якесь слово добавити після свого підпису».

За словами єрарха «Константинополь знову пішов на компроміс. І сказав: «Ну, тоді зробимо так: Константинопольський Патріарх підписує і ставить слово «Проголошує», а інші Патріархи підписують і ставлять слово «Співпроголошує» — по принципу літургічного богослужіння». Адже коли звершується Божественна Літургія, то завжди служить перший, якого ми вважаємо предстоящим на службі, а інші співслужать».

Утім і це одне слово не влаштовувало Московську Патріархію, і вони захотіли, щоб кожен Предстоятель підписував зі словом «проголошує». Із цим Константинополь не погодився. Як пояснює владика причиною незгоди була «Не із-за своєї честі чи з якоїсь політичної причини. Просто тому, що це нелогічно і неправильно. Проголошувати може тільки один чоловік, а інші, які з ним, можуть співпроголошувати. Але не може кожний проголошувати по-своєму».

Із цього коментаря владики стає зрозумілим з чиєї провини питання автокефалії не потрапило до списку тем, які розглядались на Критському соборі. Очевидно, що перепоною послужила деструктивна позиція РПЦ. Уся ця баталія із різними вимогами свідчить лише про те, що вони робили усе можливе для блокування цього питання. Не виключено, що якби Константинополь погодився із усіма їх забаганками, вони придумали б нові, ще більш безглуздіші.

Їх метою було випробувати терпіння Константинополя і зробити все можливе, щоб воно вичерпалось. Для чого? Для того, аби спочатку зірвати розгляд цієї теми, а з іншого боку повісити провину за це на Константинополь. Що власне і зробив Гундяєв під час своєї доповіді.

Замовчуючи свою явну провину у зриві документу про автокефалію, далі глава РПЦ заявив, що скасувавши усі попередні домовленості «Константинопольский патриарх заявил о якобы полученном от апостолов праве единолично, без согласия других Поместных Церквей, предоставлять автокефалию кому заблагорассудится». Це твердження ще більш лицемірне і нахабне, аніж попереднє.

Адже цілком логічно, що не прийнявши відповідний документ про дарування автокефалії, її процедура лишається такою ж, якою вона була до Критського собору. Варто нагадати Гундяєву, що саме завдяки їй Московська митрополія отримала від Константинополя статус патріархату у 1589. Саме завдяки їй утворились усі інші Помісні Православні Церкви. Тому зараз заперечувати право Константинополя дарувати автокефалію означає відкидати свій же статус. Це фактично рубати гілку на якій сидиш. Утім Кіріла і його підопічних це мало хвилює, адже коли питання стосується Московської Патріархії, то канони відходять на другий план.

Далі ж Гундяєв знову заговорив про єресь, про розкольників, похвалив свою філію в Україні, і як не дивно висловив свою некомпетентність у православних канонах.

«Конечно, церковные каноны на все эти вопросы дают вполне исчерпывающие ответы. Но как применять эти каноны на практике? Что конкретно они означают в нынешней ситуации? Где границы икономии, и где должна начинаться акривия? Надеюсь, что участники нынешней конференции поразмышляют и над этой темой» – заявив глава РПЦ.

Таким чином доповідь Кіріла це відверта неправда, а уся конференція створена лише для пошуку канонічно-богословської бази для засудження Константинополя та виправдання власних забаганок. Імовірно, що рішення уже прийнято, і необхідно лише його оформити. Варто відзначити, що ця конференція це лише початок, вже невдовзі подібний захід проведе філія Московського Патріархату в Україні. Уже зараз можна сказати, що він матиме ту ж саму мету.

Проте усі ці спроби Москви розколоти Вселенське православ’я приречені на поразку. Адже цілком очевидно, що ніхто із Помісних Церков на цю авантюру не піде. Тому Московський Патріархат, прийнявши будь-які рішення на майбутньому соборі, ризикує опинитись у повній канонічній ізоляції. Своїми діями вони власноруч підписують собі вирок, і мають всі шанси увійти в світову історію як ініціатори псевдомосковського розколу.

Як повідомляла група «ІС», у РПЦ назвали інтелігенцію «сатанинським началом» і закликали відправити її представників на шахти.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

В оккупированном Крыму вводят принудительную вакцинацию: подробности

Оккупанты в Крыму решили отстранять от работы крымчан, которые отказываются от вакцинации российской незаконной вакциной. Вакцина не признана нигде...