Чи буде спекотним літо-2020 на україно-російському фронті

-

Читайте также

Расскажите кто-то Джо Байдену, кто такая Света Тихановская

Довольно настораживающее заявление сделала “президент Света”, она же Светлана Тихановская порталу Belsat, а именно, она сообщила о готовящейся встрече...

Боевики «ЛНР» отобрали на блокпосту у жителей Луганска деликатесы и носки. ФОТО

Так называемые "таможенники" в пункте пропуска "Станица Луганская" остановили трех жителей временно оккупированного Луганска, которые везли с территории Украины...

В РФ суд вынес приговор украинскому политзаключенному Марченко: подробности дела

В Российской Федерации суд вынес приговор гражданину Украины Александру Марченко. Его приговорили к 10 годам лишения свободы. Об этом...

Щоб спрогнозувати, як влітку складеться ситуація на Сході України, треба брати до уваги кілька факторів, зокрема бажання і плани сторін конфлікту (України і Росії), а також заяви політичних осіб і події, які пов’язані чи можуть стосуватися ситуації на Донбасі, пише «Арміяinform».

Про Україну

Україна, очевидно, прагне втілити певні пункти Мінських домовленостей. Зокрема, насправді запустити процес мирного врегулювання і провести вибори на непідконтрольних нині теренах Донецької і Луганської областей. Усе це має привести до повернення й реінтеграції останніх. Про це неодноразово заявляли й представники української влади на найвищий світовий загал і члени Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі під час засідань «мінського формату».

Прагнення додати результативності Мінському процесу Київ продемонстрував, змінивши склад нашої переговорної групи, до якої нині входять заступники міністрів і голови деяких профільних комітетів Верховної Ради. Одним із керівників української ТКГ став віце-прем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Щоб процес переговорів складався на користь мешканців саме цих територій Донбасу, до ТКГ також долучили представників місцевого населення, які змушено покинули місця проживання, рятуючись від російської окупації. «Нова» українська сторона ТКГ за короткий час роботи вже внесла на розгляд кілька суттєвих питань, проте визначила в переговорах й пріоритети, на яких наполягатиме. Ці нові пропозиції неодмінно приведуть до мирного врегулювання ситуації і до подальшої реінтеграції ОРДЛО. Серед пріоритетів − контроль за ділянкою україно-російського кордону, і лише потім вибори на непідконтрольних територіях за українськими законами – такі позиції України.

Щодо заяв, які робили керівники України, то вони стосувалися саме цих питань. Зокрема, заступник голови української ТКГ віце-прем’єр Олексій Резніков наприкінці травня заявив, що місцеві вибори на Донбасі за українським законодавством зможуть відбутись лише за дотримання вимог безпеки на території окремих районів Луганської та Донецької областей. Для цього вже в серпні Росія повинна вивести з Донбасу свої війська.

«Згідно з Конституцією України в третю неділю жовтня мають відбутись чергові місцеві вибори. Відповідно планова виборча кампанія починається заздалегідь, тобто в серпні. Якщо сьогодні даємо сигнал світовому товариству, нашим партнерам-німцям та французам у першу чергу, і не тільки їм, зокрема і Росії, що ми дійсно налаштовані на відновлення миру на українській землі, на відновленні територіальної цілісності, то ми говоримо, що готові проводити вибори, зокрема в ОРДЛО, за умови виконання Мінських умов, в першу чергу безпекових», − заявив Рєзніков.

Виходячи з цього, Україна таки хоче восени провести на окупованих територіях місцеві вибори. Для цього докладатиме чимало саме дипломатичних зусиль, адже силовим варіантом такого результату добитись практично неможливо, тим більше – він стане порушенням Мінських домовленостей, на які Україна опирається в процесі врегулювання ситуації.

Якщо Росія, яка декларує, що теж дотримується Мінських домовленостей, почне теж виконувати задеклароване, то свої війська (які згідно «Мінська» є іноземними на території Донеччини й Луганщини) вона має почати виводити… вже в липні.

Щодо контролю за кордоном, що Україна хоче отримати до виборів, а Росія, посилаючись на так звану формулу Штайнмайєра, погоджується передати лише після виборів, то сам процес досить непростий і теж потребує певного часу. Навіть якщо повернемо держкордон наприкінці жовтня, то наші прикордонники вже влітку (!) мають почати брати під охорону понад 400 км. неконтрольованої смуги. Для цього їх туди вже за тиждень-два мають допустити, дати гарантії безпеки, не заважати спорудженню і обладнанню смуги охорони й підготовці до виконання завдань.

Тепер про події, які відбуваються з української сторони і говорять за наміри й плани Києва щодо Донбасу та обстановки вздовж лінії розмежування сторін. Тут, намагаючись бути більш-менш об’єктивним, варто брати не «зведення» однієї чи іншої сторони, а рапорти патрулів Спеціальної Моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, яких вважають нейтральними у конфлікті. Хоча Україна і Росія з підконтрольними їй бойовиками буває звинувачують спостерігачів в упередженості, підігруванні противнику, необ’єктивності. Але саме від ОБСЄ світова спільнота отримує інформацію про події на Донбасі й орієнтується на них під час розгляду доцільності санкцій на Москву.

За інформацією про вогневу активність сторін, ситуація уздовж лінії розмежування зберігається сталою досить тривалий час (понад три роки). Це говорить про те, що противники зайняли оборону й утримують свої позиції без просування вперед. Вони зрідка обмінюються вогнем із різного типу артилерійського, мінометного і стрілецького озброєння. Загалом інтенсивність обстрілів з кожного боку сягає плюс-мінус 15-20 на добу. Зрідка на ділянках між позиціями у так званій «сірій зоні» трапляються бойові зіткнення з невеликою кількістю сил і засобів.

А далі найцікавіше, про що теж повідомляють добові рапорти патрулів СММ ОБСЄ: бойову техніку, яка перебуває чи здійснює переміщення біля лінії розмежування, озброєння і калібри, які мають згідно з Мінськими домовленостями бути відведеними на певні відстані, про території і райони, куди спостерігачі не можуть потрапити, адже їм забороняють доступ.

Щодо діяльності патрулів ОБСЄ на підконтрольній території, то доступ вони мають скрізь, де вважають за доцільне провести огляд і моніторинг. Зокрема, для них відкриті всі майданчики відведення й вони можуть отримати необхідну інформацію про ту чи іншу одиницю озброєння, до якої виникають питання. За останній місяць на підконтрольній Україні території були одиничні випадки фіксування бронетехніки (БТР, БМП, МТЛБ) ближче встановлених відстаней до лінії розмежування сторін. Тобто масових скупчень озброєння спостерігачі не виявили.

Про що це говорить – йтиметься далі. Але, простіше кажучи, Україна, за рапортами СММ ОБСЄ, не вчиняє дій, які загострювали б ситуацію на Донбасі. І взагалі, беручи до уваги плани, заяви й події, можна зробити висновок: Київ прагне мирно, політичними й дипломатичними методами деокупувати непідконтрольні території.

Про Росію

Плани ворога для нас поки що загадка, проте можна визначити певні бажання Росії та аналізувати заяви політичних осіб і співставляти події, які стосуються України й ситуації на Донбасі зокрема.

Щодо бажань, то з неодноразових заяв із Кремля і його «бачення» долі ОРДЛО, стає зрозумілим: Донбас (як вчинила з Кримом) Росія не приєднуватиме. Але під час реалізації «Мінська» підштовхуватиме до надання цим регіонам особливого статусу. Для цього маємо внести зміни в нашу Конституцію. Хоча й тут у представників російської ТКГ із кожним днем усе менше впевненості у виконанні Україною цієї вимоги. Ми долучили до переговорів представників ОРДЛО, колишніх мешканців цих регіонів (як робить і РФ зі свого боку), і вони виступили проти будь-яких «особливих статусів» і «окремих змін». А це – той самий «Голос Донбасу», почути який закликає Москва.

Запропонувати щось нове або альтернативу, Росія ще не може, тому від неї мали лише заяву її представника в Тристоронній контактній групі Бориса Гризлова. Там лише звинувачуюють Київ у відмові обговорювати політичну частину Мінського комплексу заходів із представниками так званих «ДНР і ЛНР». На думку Гризлова, так Україна фактично вийшола із «Мінська».

Із цієї заяви видно і погано приховане бажання Росії усіляко затягувати Мінський процес і звинувачувати в цьому Київ: «Така позиція фактично означає вихід України з Мінського процесу», − заявляє Гризлов, а має на увазі те, що далі сторонам знову доведеться витрачати час на пошук нових «точок дотику»…

Про те, що загострення на Донбасі ймовірне, відверто свідчить і бажання Росії забезпечити водою іншу тимчасово окуповану в нас територію – Крим. РФ цілком реально може наважитись на вторгнення в материкову Україну, щоб захопити Північно-Кримський канал, бо на півострові катастрофічно бракує води. До окупації більшу частину води півострів отримував із материка – у середньому близько 85%. За кілька останніх років Росія значно наростила на півострові кількість своїх військових, довівши їхню чисельність до понад 30 тисяч осіб. А їм потрібно близько 2,6 млн кубометрів води на рік. Із її постачанням у військові частини окупант проблем не мав, «зневоднення» відчули місцеві аграрії й інші сфери народного господарства. 2020 рік виявився на півострові доволі посушливим, почалися перебої з водопостачанням військових частин і об’єктів.

Тому силовий метод захоплення Росією Північно-Кримського каналу в жодному разі не варто відкидати саме як нову військову акцію проти України. Коли світ зосередив увагу на боротьбу з пандемією COVID-19, РФ може спробувати захопити канал, прикриваючись тим, що вчинила «гуманітарну акцію для забезпечення мирних кримчан водою, яка потрібна їм для виживання». І саме для того Росії потрібна відволікаюча активізація на Донбасі, щоб «зв’язати» українське угрупування сил і резерви. Якщо в цьому сценарії піде щось не так, Росія завжди зможе заявити:  загострення на Донбасі – це «самостійні» дії місцевих «гауляйтерів», і вони з Кримом абсолютно не пов’язані…

Згідно з даними нашої розвідки, на окупованих територіях зосереджено до 35 тис. бойовиків (угрупування російських збройних сил – 1-й і 2-й армійські корпуси зі складу 8-ї польової армії Південного воєнного округу). На їх озброєнні − близько 600 танків, майже 1000 бойових броньованих машин, більше півтори тисячі артилерійських, протитанкових систем і РСЗО, засоби ППО та велика кількість новітнього російського озброєння.

За останні кілька тижнів наша розвідка й спостерігачі СММ ОБСЄ зафіксували масштабні перекидання озброєння і боєприпасів із Росії. Місяць тому, повідомляє ГУР МО України: «через неконтрольовані ділянки кордону до окупаційних підрозділів доставлено три вагони з боєприпасами, зокрема для озброєння заборонених калібрів, більше десяти танків, з них три нових, решта після ремонту, вісім бойових броньованих машин та до тридцяти автомобілів, завантажених боєприпасами для стрілецької зброї і гранатометів».

У щоденному звіті СММ ОБСЄ № 134/2020 від 6 червня 2020 року повідомлялось: безпілотний літальний апарат дальнього радіусу дії зафіксував дві автоколони вантажівок, які приховано в’їжджали на територію України в непідконтрольномуих районах Луганської  і Донецької областей поблизу кордону з РФ у місцях, не обладнаних системою пропуску. Загалом до 30 вантажівок прибули на деякі військові склади російських бойовиків.

Якщо підрахувати, скільки ж це боєприпасів (лише виявлених), то їх кількість є чималою. Лише три залізничних вагони – це майже 200 тонн боєприпасів. Крім того, у двох повідомленнях йдеться про три десятки армійських вантажівок. У російській армії на озброєнні стоять «Урали» й «Камази», які беруть до 10 тонн вантажу. Шести десяткам таких авто цілком до снаги перевезти 500 тонн боєприпасів, гранат, мін і вибухівки – саме стільки необхідно для проведення масштабної бойової операції.

Чи готуються до неї російські угрупування на окупованому Донбасі? Прямих доказів ще не оприлюднено, проте за певними ознаками (серед яких − наведені вище факти про поставки боєприпасів і бойової техніки), така робота активно ведеться.

Наприкінці травня 2020-го кремлівські маріонетки на окупованих територіях привели своїх «силовиків» у повну бойову готовність. Причини називали різні, проте завдання таких «приведень» − тренування для можливої подальшої активізації.

Крім того, у звітах СММ ОБСЄ побільшало повідомлень про виявлення заборонених Мінськими домовленостями озброєння і бойової техніки в місцях поблизу лінії розмежування, а також на створених «полігонах» і «навчальних центрах». Проте найбільше занепокоєння спостерігачів ОБСЄ викликають випадки, коли патрулів не допускають в певні райони і забороняють працювати, а спостережні БПЛА «глушать» перешкодами чи взагалі збивають. Усе це ознаки того, що для України готують досить неприємні речі, які російські бойовики прагнуть ретельно приховати.

Щодо часу, він нині конче потрібен Росії, щоб мешканці ОРДЛО, які є власниками російських паспортів, взяли безперешкодно участь в майбутньому референдумі, де вноситимуть зміни до конституції на «довічне путінське правління».

Референдум призначений на 1 липня 2020-го, проте брати в ньому участь можна буде починаючи за кілька днів до визначеної дати. В ОРДЛО, за даними управління з питань міграції при російському МВС, близько 250 тис. осіб отримали російські паспорти, (МЗС України вважає це незаконним втручанням у внутрішні справи суверенної держави). Проте такі «власники двоголових паспортів» також зможуть брати участь у голосуванні. Дільниці для «волевиявлень» відкриють у прикордонних російських населених пунктах. Розмістити їх безпосередньо на окупованих територіях Донбасу і Луганщини росіяни не ризикнули.

Великої «погоди» в результати референдуму ці «нові росіяни» не внесуть, навіть якщо проголосують усі 250 тис. (в Росії понад 110 млн виборців). Але їх участь у «референдумі» є підступним політичним ходом Росії, яким вона демонструватиме світовій спільноті зневагу до України як до суверенної держави.

Але російський «референдум» є часовим «маркером». Тобто до його проведення і отримання та затвердження «потрібних» Кремлю результатів, активізацій бойових дій, скоріш за все не буде. Росії ще принаймні місяць потрібна «тиша на фронті», і тут все залежить, звичайно, лише від неї – натисне на бойовиків – ті й не стріляють.

А нам необхідно дуже серйозно підійти до загроз, які можуть принести ці «гарячі» літні місяці, адже, можливо, від них залежатиме майбутнє України.


Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

загрузка...

Свежее

Оккупанты в Крыму лишили льгот бывшего узника концлагеря

В городе Евпатория во временно оккупированном украинском полуострове Крым незаконные российские власти лишили 95-летнего Николая Немированного «президентской выплаты» к...

В Азербайджане четыре человека погибли, подорвавшись на мине

В субботу, 28 ноября, после подрыва на противотанковой мине на территории села Ашагы Сейидахмедли в Физулинском районе Азербайджана погибли четыре человека. Об этом сообщает...

Протесты во Франции: пострадали 37 полицейских. ВИДЕО

В ходе протестных акций, проходивших в субботу, 28 ноября, в 70 французских городах, 37 полицейских и жандармов получили ранения. В самом Париже пострадали 23...